28.06.2013

Куп’янська ОДПІ повідомляє:

Куп’янська ОДПІ повідомляє:

Легалізація трудових відносин під контролем працівників Міндоходів

«Податок на доходи фізичних осіб — основне джерело наповнення місцевого бюджету, яке спрямовується на вирішення соціальних проблем. Тому важливо, щоб працівники отримували заробітну плату офіційно, а не «в конвертах», це забезпечить стабільність добробуту кожної родини, а місцевий бюджет — стабільними надходженнями», — зазначила начальник Куп’янської ОДПІ Олена Кухтіна під час засідання «круглого столу».
Основним формуючим показником у надходженнях податку є оподаткування заробітної плати. Так, роботодавцями — юридичними особами, за 5 місяців поточного року, сплачено 48,3 млн. грн., а фізичними особами — 2 млн.грн податку на доходи фізичних осіб.
З метою упереджень порушень законодавства про працю з платниками податків проводяться інформаційні співбесіди. В результаті таких співбесід з початку року 14 підприємств — боржників погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму 1,2 млн. грн., а до бюджету додатково надійшло 195,7 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб. Ще 42 підприємства та 29 фізичних осіб-підприємців підвищили рівень виплати заробітної плати.
Наприкінці зустрічі Олена Кухтіна зазначила, що ухиляючись від оподаткування, шляхом мінімізації реальних виплачених доходів, роботодавці позбавляють громадян оплати тимчасової непрацездатності, інших соціальних гарантій та виплати достойної пенсії в майбутньому.

Як прискорити проходження митного контролю при перетині кордону?

Найбільш поширеною причиною затримок на кордоні під час пропуску громадян з Росії в Україну є витрати значного часу на заповнення імміграційної картки та митної декларації для громадян. А в літній сезон — період відпусток, ця проблема стає найбільш актуальною.
Українським законодавством в пасажирських пунктах пропуску встановлено спрощений порядок проведення прикордонно-митного контролю за принципом «зеленого» і «червоного» коридорів. Громадяни самостійно приймають рішення про вибір «коридору», в залежності від наявності або відсутності у них предметів, що підлягають обов’язковому письмовому декларуванню.
Письмовому декларуванню підлягають товари, які переміщуються з перевищенням встановлених законодавством норм, оподатковуються митними платежами, переміщення яких через державний кордон України здійснюється за дозвільними документами, та інші товари, що декларуються письмово за бажанням громадянина або на вимогу митного органу
У разі необхідності заповнення декларації для письмового декларування товарів, громадянин попередньо може роздрукувати бланк декларації для української митниці, зразок якого розміщено на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України, та вже з заповненою декларацією прямувати до пункту пропуску. При цьому, відомості в декларації можуть зазначатися російською мовою.
Подібні умови створені і на території Російської Федерації.
Таким чином, потурбувавшись про завчасне заповнення пасажирської декларації, громадяни можуть значно заощадити свій час при проходженні митного контролю на кордоні.

«Спрощенці» Куп`янської ОДПІ сплатили до бюджету більше 4 мільйонів гривень

«Найчисельнішою серед «спрощенців» є 2 група. Ці представники бізнесу тепер звітують лише раз на рік, та єдиний податок сплачують щомісячно»,- зазначає заступник начальника Куп`янської ОДПІ Олена Стокоз.
Загалом підприємцями — «спрощенцями», які перебувають на обліку у Куп`янській ОДПІ за 5 місяців цього року сплачено 4,3 млн. грн. єдиного податку, що перевищує планові надходження на 261,3 тис. грн.
Законодавчі зміни, внесені торік до спрощеної системи оподаткування, забезпечують сприятливі умови для ведення бізнесу суб’єктами малого підприємництва, відтак зростає кількість підприємців та збільшуються надходження до бюджету.

Визначення доходу фізичної особи від продажу легкового автомобіля

11 червня 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. №403, якою затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до абзацу 2 пункту 173.2 статті 173 Податкового кодексу України підлягає оподаткуванню за ставкою 5% дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом поточного року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда. Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Тобто, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, продавець транспортного засобу може вибрати собі один із вищезазначених методів визначення доходу (чого не було раніше): або провести незалежну експертну оцінку транспортного засобу, або визначити середньоринкову вартість транспортного засобу відповідно до Порядку, затвердженого постановою №403.
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу Міністерством економічного розвитку України і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу (_www.me.gov.ua) в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Така вартість визначається окремо для кожної марки, моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу (за коефіцієнтами згідно з додатками №№ 1, 2 до постанови №403), на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів.

На митницях Міндоходів можна застосовувати електронне декларування товарів

Куп`янська ОДПІ нагадує учасникам зовнішньоекономічних операцій, що здійснити декларування товарів і транспортних засобів можна з використанням електронної митної декларації та інших електронних документів. При цьому, електронне декларування може здійснюватися як самим підприємством, якому належать товари і транспортні засоби, так і уповноваженим ним митним брокером.
Зауважимо, що нормативно-правовими актами з питань державної митної справи не встановлено обмежень щодо подання митному підрозділу Міндоходів електронної митної декларації.
Наразі, після об’єднання митної та податкової ІТ-інфраструктури, використання такого способу декларування стало ще простішим. Усі бажаючі представники бізнесу без будь-яких обмежень можуть здійснювати декларування у електронному вигляді у всіх митних режимах. Натомість отримують значне скорочення витрат часу на проведення митного оформлення, усунення суб’єктивного фактору при його здійсненні та загальне спрощення процедури оформлення товарів і транспортних засобів під час розмитнення.
Нагадаємо, що декларування товарів з поданням до митних підрозділів Міндоходів електронної митної декларації доступне усім підприємствам, що перебувають на обліку у митних органах та посадові особи яких мають засоби електронного цифрового підпису.

Нюанси розстрочення грошових зобов’язань

Можливість і порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків передбачена статтею 100 Податкового кодексу України та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 р. N 1261 (далі — Порядок).
Відповідно до Порядку рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається в наступному порядку:
- щодо загальнодержавних податків і зборів — керівником органу Міндоходів (його заступником);
- щодо місцевих податків і зборів — керівником органу Міндоходів (його заступником) і затверджується фінансовим органом місцевого органа виконавчої влади, у бюджет якого зараховуються такі місцеві податки або збори.
Також Порядком визначено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається в підрозділ погашення податкового боргу органу Міндоходів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та додає відповідний пакет документів.
У випадку, якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом Міндоходів вищого рівня, орган Міндоходів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов’язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливості надання розстрочення (відстрочення), що разом з копіями документів, прикладених платником до заяви, надає за адресою органу Міндоходів вищого рівня (лист Міндоходів від 24.04.2013 р. N 2039/7/99-99-11-02-03-17).

Отримання довідки про доходи в податкових органах

Відповідно до п. 70.1 Податкового кодексу України (ПКУ) центральний податкових орган формує та веде Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (далі — ДРФО).
До інформаційної бази ДРФО включаються також інформація про джерела отримання доходів та сум нарахованих та/або отриманих доходів фізичних осіб. Джерелом надходження такої інформації є поданий податковим агентом (юридичною особою або фізичною особою — підприємцем) до органів ДПС України податковий розрахунок за формою № 1ДФ.
Відповідно до статті 32 Конституції України та частини другої статті 8 Закону N 2297-VI «Про захист персональних даних» фізична особа має право на одержання своїх персональних даних в органах державної влади, установах і організаціях, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Порядок отримання відомостей із ДРФО регламентується розділом 10 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженого Наказом Мінфіну України від 06.11.2012 № 1147.
Так, фізична особа для отримання відомостей про себе із ДРФО звертається особисто або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13), що містить необхідні реквізити: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків / серія, номер паспорта (для осіб, які відмовилися від номера й обліковуються в окремому реєстрі Державного реєстру), місце проживання, паспортні дані та період, за який потрібно отримати відомості із Державного реєстру. Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів, документ, що посвідчує особу такого представника, та документ або його ксерокопію, що посвідчує особу довірителя.
Орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості із Державного реєстру за формою, наведеною у додатках 14 та 15 до цього Положення.
Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, можуть звернутися за отриманням відомостей із Державного реєстру до будь-якої державної податкової інспекції. В такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів.

Змінили прізвище — повідомте Міндоходів

Якщо фізична особа поміняла прізвище, то вона зобов’язана про це повідомити територіальні органи Міністерства доходів і зборів. Такі відомості подаються протягом місяця з дня виникнення змін. Для цього необхідно подати заяву встановленої форми №5ДР або за ф. №5ДРП (у випадку відмови від присвоєння реєстраційного номера облікової картки). Варто мати на увазі, що для заповнення заяви використовуються дані паспортного документа громадянина та свідоцтва про одруження.
До речі, у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України термін „ідентифікаційний номер» замінено на „реєстраційний номер облікової картки». Він присвоюється людині один раз і зберігається протягом усього життя.

Підприємство виписало податкову накладну 28 травня, проте не зареєструвало її у Єдиному реєстрі податкових накладних. Чи можливо зареєструвати цю накладну після 13 червня?

Ні, оскільки по закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.
Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення такого документа не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Варто мати на увазі, що це не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Необхідно зважити й на те, що покупець не матиме права на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою.

Плата за землю, коли є два власники

Ст.287 Податкового кодексу України, відповідно до якої власник нежилого приміщення чи його частини у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями чи їх частинами з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Таким чином, власники нежитлового приміщення у багатоквартирному жилому будинку, будуть платниками земельного податку з дати державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.
Облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня, а до 1 липня поточного року платникам видаються податкові повідомлення-рішення про внесення податку.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.
Після закінчення встановлених строків сплати на суму податкового боргу нараховується пеня, а також такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах:
? при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
? при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Верховна Рада відстрочила
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» щодо відстрочення настання відповідальності за неподання електронної звітності.
Законодавчим актом перенесено термін набрання чинності абзацами 13 — 15 пп. 9 п. 25 розділу першого Закону України «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України», положеннями яких встановлено відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за неподання до органів державної податкової служби звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку у разі обов’язковості її подання, з 1 липня 2013 р. на 1 січня 2014 р.
Відповідний законопроект зареєстровано за №2087а-1.

Подання звітності з єдиного внеску

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, статус платника єдиного внеску набувають підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, за умов, якщо вони:
- використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;
- мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду України зобов’язані платники єдиного внеску (п. 4 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).
Отже, у разі якщо підприємство тимчасово не здійснює господарської діяльності і не використовує працю найманих працівників, то подавати звітності за формою № Д4 воно не зобов’язане.