13.09.2014

НКП повідомляє:

НКП повідомляє:

17 вересня – День Рятівника

17 вересня в Україні відзначається День рятівника, визначений Указом Президента України. Це професійне свято працівників цивільного захисту населення — аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних формувань, які безпосередньо беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

В історичному екскурсі цивільний захист має давнє коріння. Під час Першої світової війни у квітні 1915 року вперше в історії людства війська німецької армії застосували хімічну зброю (хлор). Жертвами стали 5 тисяч французьких та бельгійських солдатів. У 1917 році поблизу бельгійського міста Іпр кайзерівські війська застосували газ, який отримав назву «іприт». Війська охопила паніка, солдати кидали зброю і бігли з поля бою. Загроза ураження такою зброєю нависла не тільки над військами, а й над населенням прифронтових районів. Авіація, яка бурхливо розвивалась у ті роки, могла застосовуватись для завдання ударів хімічною зброєю у глибокому тилу.

Ці обставини викликали необхідність організації захисту великих міст від ударів із повітря. Разом із силами і засобами протиповітряної оборони до швидкої ліквідації наслідків авіаційних нальотів стало залучатись цивільне населення. Це сприяло створенню систем місцевої протиповітряної оборони.

Сходом і Заходом змінилась пошуком шляхів взаємного порозуміння. На політичній карті світу утворилася нова суверенна держава — Україна.

За 23 роки становлення України як незалежної держави цивільна оборона постійно вдосконалювалася і розвивалася на засадах міжнародного гуманітарного права, основоположним документом якого є Женевські конвенції 1949 року та Декларації, ухвалені всесвітніми конференціями з цивільної оборони. Нині перевага надається вирішенню завдань захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

В наш час  працівники рятувальних професій постійно знаходяться в готовності надавати допомогу населенню в будь яких ситуаціях.

Наведемо статистику пожеж, в яких були задіяні сили рятувальних служб України:
За 7 місяців 2014 року зареєстровано 36564 пожежі.
Кількість людей, загиблих унаслідок пожеж склала 1265. Кількість травмованих на пожежах збільшилась склала 894.
Матеріальні втрати, завдані пожежами, скали 2 млрд. 492 млн. 206 тис. Грн.

За звітний період в Україні в середньому щодня виникало 172 пожежі, унаслідок яких гинуло 6 і отримувало травми 4 людей, вогнем знищувалося або пошкоджувалася 71 будівля і споруда та 12 одиниць транспортних засобів; щоденні матеріальні втрати від пожеж становили 11,8 млн. грн.

Шановні друзі, у випадку пожежі, або іншої надзвичайної ситуації звертайтесь за телефонами 101 або 2-23-55. Будьте обережні.

Завідувач НКП м.Куп’янськ А.В.Мєтєльов.

Запобігти, врятувати, допомогти!

Девіз Державної служби України з надзвичайних ситуацій „Запобігти, врятувати, допомогти!” Перша складова цього девізу „Запобігти!” є основою існування як суспільства у цілому так і кожної людини зокрема.

Серед найбільш відомих широкому загалу населення превентивних (запобіжних, попереджувальних) заходів виникнення надзвичайних ситуацій є раціональний вибір майданчиків для потенційно-небезпечних об’єктів, сейсмостійке будівництво, природоохоронні заходи, планово-попереджувальні ремонти та стабільність соціального середовища.

Більш докладно зупинимося на деяких аспектах, які забезпечують стабільність соціального середовища.
Усім відомо, що люди — це істоти соціальні. Вони можуть розвиватися лише у середовищі собі подібних, жити і діяти лише у суспільстві, спілкуючись і об’єднуючи свої зусилля з іншими. Їх життя і діяльність обумовлюються не тільки природними впливами, але й соціальним середовищем, яке сформувалося через катастрофи, уроки історії та на гіркому досвіді. Люди усвідомили, що без дотримання певних правил і норм у стосунках між собою, технікою і природою вони можуть зникнути назавжди. Тому життя людей має бути виваженим, глибоко осмисленим, а діяльність — зорієнтованою не лише на швидкоплинне сьогодення, але й спрямованою у майбутнє. Тобто, правдиво говорить народне прислів’я: „Добре сплановане — наполовину зроблене”.

Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички — це форма поведінки людини, що з’являються під час навчання і багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові якої виконуються автоматично. Звички або сприяють, або запобігають виникненню різного роду неприємностей.

Стосовно здоров’я людини та способу її життя звички можуть бути корисними і шкідливими. Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню працездатності на благо суспільства і врешті — довголіттю.

Шкідливі ж звички, навпаки, дезорганізують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, погіршують здоров’я і скорочують тривалість життя. Ці звички приносять безліч бід і страждань. Найпоширенішими факторами, що негативно впливають на стан здоров’я людини, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння, наркотики. Вільям Шекспір писав: „Алкоголь провокує бажання, але забирає можливості”. Кожний з нас може пригадати багато історій про те, як звичка курити у ліжку призвела до пожежі та загибелі необачного курця, а бажання отримати чергову дозу наркотика привела на лаву підсудних за вбивство чи грабіж.

Соціологи вважають, що суспільство, у якому багато хронічно незадоволених людей небезпечне вибухами актів непокори. Тут не йде мова про відсутність мінімально необхідних речей для нормальної життєдіяльності. Незадоволеним час від часу буває кожний з нас, але знаходимо якийсь вихід і прямуємо далі по життю. Мова йде про хронічно ненаситних і невдячних людей. Ненаситний постійно до чогось прагне, а отримавши, тут же втрачає інтерес до отриманого. В сучасному „суспільстві споживання” ненаситність і невдячність розпалюється рекламою і засобами масової інформації, які пропагують „найвищу цінність” – споживання. Ідеальним членом суспільства споживання вважається людина абсолютно ненаситна і невдоволена, з наявним „букетом” біблійних гріхів (сріблолюбність, заздрість, ненажерливість), яка кидається на всяку „цяцьку” як мала дитина, вказуючи пальцем „Хочу!”. В даному випадку доречно згадати прислів’я „Заліз кіт на сало та й кричить „Мало!”

Багатьом відомо, скільки проблем виникає, коли людина не знає міри у їжі. А їх можна було б не мати, якщо знати як запобігти ожирінню.

Коли до жадібності приєднується заздрість, то виникає невдоволення суспільним розшаруванням, ідеологічна ненависть, так звана „боротьба за правду”. Що з цього випливає ми добре знаємо. Тому варто згадати слова відомих людей:

* Побачивши, скільки людей тебе випередили, подумай про те, скільки їх відстало” — Фрідріх II Великий, пруський король.
* „Хто обмежує свої бажання — той завжди достатньо багатий” – Вольтер, французький філософ ХУІІІ ст.

Вічно незадоволена людина невдячна. Вона нехтує тим, що у неї є та прагне до більшого, а невдячні вуста не вимовляють „Слава Богу за все!” Зі сторони люди кажуть: „От щасливий!”, але цей „щасливий” в істериці, бо в когось щось є краще.
Це нагадує відомий сюжет казки О.С.Пушкіна „Про рибалку та золоту рибку”. Казка-притча навчає, що потрібно стримувати свої бажання, бути вдячним за те, що маєш, інакше можеш опинитися біля „розбитого корита”. Говорячи по совісті, важко себе не впізнати у ненаситній та невдячній бабі.
А що стосується діда, то йому потрібно було ще на стадії прохання баби стати „столбовою дворянкою” стукнути кулаком по столу і „поставити бабу на місце”, а золоту рибку попросити: „Перетвори ти її, Государиня Рибка, в жабу. Вона у мене жадібна та заздрісна і не закінчиться добром потурання її бажанням”. Але дід цього не зробив і був покараний разом з бабою.

Майбутня стабільність соціального середовища залежить від сучасного духовного збагачення кожної людини, від дотримання кожним святих Біблійних заповідей. Агресивна поведінка, заздрість, невдоволення всім і всіма, спонтанність рішень і вчинків сьогодні неодмінно завтра „притягнуть” страждання, катастрофи, або, не дай Боже, кінець існування цього світу.
То ж давайте дотримуватися золотого правила „Сім разів відмір, а один раз відріж”. Адже запобігання – це основа життя людського суспільства.

Майстер виробничого навчання НКП м.Куп’янськ А.М.Кащей.

 

Пам’ятка попередження терористичних актів

Тероризм — постійний супутник людства, який відноситься до числа самих небезпечних і важкопрогнозованих явищ сучасності, що здобувають усе більш різноманітні форми та загрозливі масштаби.
Терористичні акти приносять масові людські жертви, роблять сильний психологічний тиск на великі маси людей, тягнуть руйнування матеріальних і духовних цінностей, що не піддаються часом відновлення, сіють ворожнечу між державами, провокують війни, недовіру і ненависть між соціальними і національними групами, які іноді неможливо подолати протягом життя цілого покоління.
Тероризм як масове і політично значиме явище — результат повальної “деідеологізації”, коли окремі групи в суспільстві починають ставити під сумнів законність і права держави і цим виправдовують свій перехід до терору для досягнення власних цілей.
Різні злочинні угруповання здійснюють терористичні акти для залякування і знищення конкурентів, для впливу на державну владу з тим, щоб домогтися найкращих умов для своєї злочинної діяльності. Жертвою терористичного акту може стати кожен — навіть той, хто не має ні найменшого відношення до конфлікту, котрий породив терористичний акт.
Поради:
Звернути увагу всіх працівників установи(закладу)  на своєчасне виявлення:
* валіз, пакунків, коробок та інших предметів залишених без нагляду в місцях масового скупчення людей;
* наявності у виявлених предметах характерного вигляду штатних бойових припасів, навчально-імітаційних, сигнальних, освітлювальних, піротехнічних виробів чи їх елементів;
* наявності у виявлених предметах запаху бензину, газу, розчинників, паливно-мастильних матеріалів, хімічних речовин тощо;
* наявність у виявлених предметах звуку працюючого годинникового механізму;
* наявність диму, що виходить з предметів;
* наявність у виявленого предмета елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню;
* надзвичайно велика (мала) маса виявленого предмета (наприклад: невідповідність ваги коробки від цукерок, банки від кави, блокнота тощо);
* нестандартний вигляд виготовлення валізи, чемодана, дипломата тощо;
* наявність у дверях, вікнах без будь-яких сторонніх предметів, закріпленого дроту, ниток, шнурів тощо;
* виготовлення на виробничому обладнанні працівниками заводу предметів, що не використовуються у виробництві і не відповідають отриманому завданню на виготовлення.
Працівники, що виявили предмети, підозрілі на вибуховий пристрій (ВП) повинні негайно повідомити старших начальників та чергового по Управлінню СБУ в області (районі) про виявлення характерних ознак ВП, час виявлення та особу, яка виявила. Крім того, викликати спеціаліста — вибухотехніка через чергову частину ГУМВСУ області. В разі підтвердження наявності ознак ВП організувати евакуацію людей з будівлі, території, а також локалізувати небезпечні хімічні, паливно-мастильні матеріали з зони ураження.

Майстер виробничого навчання НКП м.Куп’янськ О.В.Ковшар.