15.11.2014

Куп’янська ОДПІ повідомляє:

Куп’янська ОДПІ повідомляє:

банер-миндох

 

 

 

 

Коньяк по-Харківські виготовляли у приватному будинку Чугуєва

Прокуратура Харківської області спільно з ГУ Міндоходів в області викрили цех з виготовлення сурогатного алкоголю у Чугуївському районі. Цех розташований у домоволодінні одного з мешканців району. Сьогодні в рамках кримінального провадження проведені санкціоновані судом обшуки приміщення цеху та складів. За попередніми підрахунками на території підпільного виробництва виявлено понад 10 тис. літрів готової продукції. «Спеціалізувався» бізнесмен на виготовленні горілки та коньяку. Він розбавляв спирт водою й отримував горілку. Для виготовлення коньяку у той же розчин додавалася есенція. Збувалася продукція через мережу нелегальних торгівельних закладів, точні адреси яких зараз встановлюють правоохоронці.
Досудове розслідування проводиться за ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення підакцизних товарів).

Російський «Цитрамон» не лікує, а додає «головного болю» митникам

Через митний пункт пропуску «Козача Лопань» 63-річна росіянка намагалася ввезти в Україну поширені таблетки від головного болю. Як розповіли працівники Харківської митниці, жінка слідувала в одному з вагонів електропоїзда «Наумівка — Харків» і під час проведення усного та письмового декларування заявила, що нічого крім особистих речей не перевозить. Однак, при огляді, в сумці громадянки разом з особистими речами було виявлено 95 блістерів «Цитрамону П» російського виробництва. Заперечувати, що ліки не її, господиня багажу не стала. Ще одну жінку затримали на тому ж пункті, правда вже з соєвим соусом. Тепер вже громадянка України намагалася ввезти «екзотичну приправу» через митний кордон, не заявивши про це під час усного та письмового декларування. При митному огляді купе, в якому їхала жінка, під сидінням в чорному поліетиленовому пакеті, було виявлено картонну коробку з соєвим соусом «Азіфуд». Загалом, 30 пляшок по 200г. кожна. Жінка одразу підтвердила, що соєвий соус її. Відносно жінок працівники митниці склали протоколи про порушення митних правил за ст. 472 ТК України. Всі товари були вилучені та передані на зберігання до складу митниці. Так само нагадаємо, що днями жінка похилого віку намагалася приховати від митників іноземну валюту майже на 800 тисяч гривень. Серед валютного скарби було виявлено 46200 доларів США та 531000 російських рублів (загальна сума за курсом НБУ — більше 760 тис). Громадянка Росії, подорожуючи потягом «Київ-Адлер», зробила своєрідну схованку в підкладці верхнього одягу. «Пальто з секретом» жінка сховала в сумці під особистими речами серед інших валіз. Проте, дуже емоційний стан 74-річної бабусі дав митникам сигнал для проведення ретельного огляду багажу пасажирки, під час якого співробітники відділу митного оформлення «Тополі» і знайшли незадекларовану валюту. Відносно жінки співробітники Харківської митниці склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст.483 МКУ. Відповідальність за такі дії — штраф в розмірі 100% вартості предметів правопорушення з їх конфіскацією.

Більше шести млн. грн. збору за першу реєстрацію транспортних засобів сплатили платники Харківщини

Як повідомили в Головному управлінні Міндоходів у Харківській області, за десять місяців 2014 року платниками податків регіону до місцевих бюджетів сплачено 6,1 млн.грн. збору за першу реєстрацію транспортних засобів. Із загальної суми надходжень левову частку складають платежі від фізичних осіб — 5,3 млн.грн., решта надійшла від юридичних осіб. Найактивніше сплачують збір за першу реєстрацію платники Київського району, від яких надійшло 563,3 тис.грн. та Дзержинського — 611,5 тис. грн. А ось серед обласних — найбільше таких платників у Харківському районі. Від них надійшло 566,3 тис. грн. Співробітники Міндоходів області нагадують, відповідно до статті 231 Податкового кодексу України платниками збору за першу реєстрацію транспортного засобу є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів. При першій реєстрації транспортного засобу в Україні платники зобов’язані пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, які звільнені від сплати збору, — відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами (п.239.3 ст.239 ПКУ). У разі відсутності документів про сплату збору за першу реєстрацію транспортного засобу або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться (п.239.4 ст.239 ПКУ).

ДФС ГОТОВА ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕВІРОК НА ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ»

Державна фіскальна служба України готова до здійснення перевірки відомостей, зазначених у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, які підлягають перевірці відповідно до Закону України «Про очищення влади». Перевірка здійснюватиметься фахівцями Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб та підпорядкованими територіальними підрозділами за спеціальним алгоритмом. Він дозволяє виявляти недостовірність вказаних у декларації відомостей про наявність у суб’єктів декларування майна (майнових прав), а також невідповідність вартості майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел. Окрім того, за рішенням Голови ДФС Ігоря Білоуса, у складі вказаного вище Департаменту додатково створюється Управління з метою перевірки відомостей декларацій окремих осіб, зазначених у частині 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади». Згідно з Постановою Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (від 16 жовтня 2014 р. №563) вже у листопаді цього року до ДФС почнуть надходити запити від органів державної влади щодо перевірки відомостей, вказаних суб’єктами декларування. Термін відповіді ДФС на кожен запит не має перевищувати 60 днів. Інформація про початок проходження перевірки відповідною особою разом з копіями її заяви та декларації, а згодом — інформація про результати перевірки — мають розміщуватися у відкритому доступі на офіційному сайті органу, в якому проводиться перевірка. Відповідно до Закону «Про очищення влади» (частина третя статті 1, частина восьма статті 3), особа, яка вказала недостовірні відомості щодо набутого майна та не змогла пояснити його походження, позбавляється на 10-річний термін права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Згідно із затвердженим Урядом порядком проведення перевірки, керівник відповідного органу не пізніше, ніж на третій день з дня надходження відповіді/висновку, якими встановлено недостовірність відомостей, приймає рішення про звільнення особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Громадська рада при ДФС України обрала свого Голову та визначилася з подальшими напрямами роботи у комітетах

4 листопада 2014 р. Громадська рада при Державній фіскальній службі України визначила свого керівника. За результатами рейтингового голосування головою цього консультативно-дорадчого органу став Дмитро Олексієнко, виконавчий директор Громадської спілки «Ліга аудиторів України».
«Громадська рада — це цивілізований майданчик для спілкування між ДФС та громадськістю. Адже тільки у діалозі можна знайти конструктивні рішення та оптимальні шляхи для розв’язання актуальних задач у податковій та митній сферах. Впевнений, що ініціативи членів Громадської ради, професійні напрацювання у робочих групах сприятимуть ефективній розбудові Державної фіскальної служби», — наголосив Дмитро Олексієнко.
Заступниками голови Громадської ради обрано Юлію Дроговоз — віце-президента УСПП, голову комісії УСПП з питань економічної політики, та Олега Платонова — президента «Асоціації транспортно-експедиторських та логістичних організацій України «Укрзовніштранс»". Секретарем Громадської ради обрано директора Інформаційно-комунікаційного департаменту ДФС України Віктора Косарчука.
Під час засідання також було розглянуто і прийнято Положення про Громадську раду при ДФС України, відповідно до якої у структурі Громадської ради діятимуть Правління та комітети. До Правління входитимуть голова Громадської ради, його заступники, секретар, голови комітетів та їх заступники, а також делеговані комітетами члени. Правління вирішуватиме стратегічні, поточні та невідкладні питання, організовуватиме та координуватиме роботу Громадської ради між засіданнями.
Крім того, відповідно до напрямів роботи члени Громадської ради працюватимуть у трьох комітетах — податкової політики, митної політики та комітеті з питань запобігання та протидії корупції, контрабанді та з питань діяльності органів фінансових розслідувань та податкової міліції.
Також у рамках діяльності Громадської ради впроваджується інститут експертів, який дозволяє залучати до її роботи представників бізнесу та громадськості, які бажають долучитися до розробки та удосконалення податкового та митного законодавства.

За 10 місяців поточного року до зведеного бюджету зібрано 344,1 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня — жовтня поточного року до зведеного бюджету зібрано 344,1 млрд. грн., що на 3,7 млрд. грн., або на 1,1 відс. більше відповідного періоду минулого року. Державний бюджет отримав 272,1 млрд. грн., що на 6,7 млрд. грн. більше відповідного показника 2013 року, місцеві бюджети — майже 72 млрд. грн., що на 3,1 млрд. грн., або на 4,1 відс. менше відповідного періоду минулого року.
Надходження до загального фонду державного бюджету (збір) склали 254,7 млрд. грн., що на 1,3 млрд. грн., або на 0,5 відс. більше відповідного періоду минулого року.
Протягом січня — жовтня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 305,2 млрд. грн., що на 10,4 млрд. грн. або на 3,5 відс. більше відповідного періоду минулого року, у т.ч. до державного бюджету — 233,2 млрд. грн., що на 13,5 млрд. грн. більше відповідного показника 2013 року.
До загального фонду державного бюджету надходження (сальдо) склали 215,9 млрд. грн., що на 8,1 млрд. грн., або на 3,9 відс. більше відповідного періоду минулого року.
У розрізі основних платежів у січні-жовтні 2014 року приріст до аналогічного періоду 2013 року забезпечено з податку на доходи фізичних осіб — на 46,3 відс. (+ 2 825,2 млн. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (сальдо) — на 15,5 відс. (+ 3 718,5 млн. грн.), податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів — на 5,6 відс. (+ 4 552,8 млн. грн.), платежів за користування надрами — на 23,8 відс. (+ 2 506,8 млн. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) — на 3,9 відс. (+ 796,4 млн. грн.), рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України — на 119,7 відс. (+ 633,3 млн. грн.), збору за користування радіочастотним ресурсом — на 42,9 відс. (+ 327,1 млн. грн.), вивізного мита — у майже 3 рази (+ 119,6 млн. грн.), цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживання усіх форм власності — на 13,1 відс. (+ 166,2 млн. грн.) тощо.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на прибуток підприємств — 103,1 відс. (+ 1 069,1 млн. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — 107,2 відс. (+ 152,8 млн. грн.), вивізного мита — 273,6 відс. (+ 116,9 млн. грн.), цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ — 105,1 відс. (+69,3 млн. грн.), цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію — 101,7 відс. (+ 36,2 млн. грн.), рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України — 101,1 відс. (+ 12,4 млн. грн.) тощо.
Платникам податків на рахунки відшкодовано 38,8 млрд. грн. податку на додану вартість. За рахунок вжитих заходів залишок невідшкодованих сум ПДВ на рахунки платників зменшився на 1,4 млрд.грн. порівняно з початком року.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 149,3 млрд. гривень.
Окрім того, за січень-жовтень відбулось зменшення надходжень (збір) до зведеного бюджету по Донецькій та Луганській областях порівняно з минулим роком на 9,1 млрд. грн. (76 відс.), зокрема, по Донецькій обл. — на 6,9 млрд. грн., по Луганській обл. — на 2,2 млрд. гривень.

ДФС України захищає економічні інтереси держави в судах

«Статистика та аналіз судової практики засвідчують підвищення рівня доказової бази, яку нині збирають органи Державної фіскальної служби. Складовими цієї роботи є ретельна досудова підготовка та підвищення якості позовних заяв ДФС, всебічна перевірка нашими правниками фактичних обставин справи, зібраних доказів і документального підтвердження претензій, аналіз судової практики у сфері податкових правовідносин та процесуальних аспектів стягнення податкового боргу», — заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус в інтерв’ю програмі «Власний погляд» на парламентському телеканалі «Рада».
Державна фіскальна служба України констатує значне зростання цього року загальної суми стягнень на користь держави за рішеннями судів у справах щодо заборгованості зі сплати податків.
Так, у липні-вересні 2014 року (станом на 01.10.2014) у справах за позовами ДФС України судами ухвалено рішення на користь держави на загальну суму 670,4 млн. грн., що на 24% (на 129 млн. грн.) більше, ніж за такий же період минулого року.
При цьому загальна сума компенсації збитків, завданих державі, зростає навіть за умов непрацюючих на сьогодні через військові дії територіальних органів ДФС у Донецькій і Луганській областях та в анексованих АР Крим і м. Севастополь.
Загалом, згідно зі звітними даними за липень-вересень 2014 року, судами різних інстанцій було розглянуто 2 381 справу за позовами органів ДФС до суб’єктів господарювання на загальну суму у 720,1 млн. грн. Із них на користь держави вирішено 2 346 справ на суму 670,4 млн. грн.
У тому числі судами апеляційної інстанції та Вищим адміністративним судом України на користь держави було ухвалено 728 рішень. Відповідна інформація міститься на сайтіwww.reyestr.court.gov.ua
«На сьогодні на розгляді у судах ще перебувають справи за позовами органів ДФС про стягнення податкового боргу (у тому числі справи, провадження по яких порушено у минулих роках) на загальну суму 8 млрд. гривень.Тож очікуємо на правові судові рішення з питань компенсації значних збитків, нанесених державі», — наголосив Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус.

Реформування адміністрування ПДВ — перший крок до подолання корупційних схем

Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус зазначив, що з 1 січня запрацює система автоматичного електронного адміністрування ПДВ. «Цей крок змінить ситуацію з найбільш корумпованим податком в Україні. Буде забезпечено плавність надходження в бюджет, удвічі прискориться відшкодування ПДВ. Також електронне адміністрування допоможе перейти від камеральних документальних до камеральних електронних перевірок, уникнути проблем з угодами по ПДВ, оптимізує кількість людей в податковій», — наголошує посадовець.

На Харківщині «закопують» «податкові ями»

Співробітники податкової служби Харківської області докладають максимум зусиль для того, щоб назавжди викорінити таке негативне соціально-економічне явище, як «податкові ями».
В поле зору фахівців податкового та митного аудиту ГУ Міндоходов в Харківській області потрапляють, як місцеві підприємства, так і з інших регіонів.
Так, нещодавно «податкових аудиторів» зацікавив факт співробітництва ТОВ «М», яке здійснювало оптову торгівлю освітлювальними приладами, з постачальниками продукції із Запоріжжя та Київській області, що відносяться до категорії ризику. В ході відпрацювання нашими співробітниками було встановлено, що свідоцтва платників ПДВ у «партнерів» були анульовані, а посадові особи зазначених підприємств відсутні за місцезнаходженням. Крім того, здійснити операції в заявлених обсягах у «контрагентів» можливості не було.
Результати напрацювання податківців переконали ТОВ «М» в непорядності своїх партнерів. Товариство вирішило відмовитися від «схемного кредиту» з ПДВ і самостійно сплатило до бюджету 1,7 млн. грн. податку на додану вартість, а також штрафні санкції в сумі 84,3 тис.грн, повідомили «Вечірньому Харкову» в ГУ Міндоходов області.

Більше 1,7 млн. грн. ПДВ не потрапило до «податкової ями» завдяки харківським податківцям

Сьогодні податківці Харківського регіону докладають максимум зусиль для того, щоб назавжди викорінити таке негативне соціально-економічне явище, як «податкові ями». У поле зору фахівців податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Харківській області потрапляють, як місцеві підприємства, так й з інших регіонів Так, нещодавно «податкових аудиторів» зацікавив факт співпраці ТОВ «М», яке здійснювало оптову торгівлю освітлювальними приладами, з постачальниками продукції із Запоріжжя та Київщини, яки мали ознаки ризиковості. У ході відпрацювання нашими співробітниками було встановлено, що свідоцтва платників ПДВ у «партнерів» були анульовані, а посадові особи зазначених підприємств відсутні за місцезнаходженням. Окрім того, здійснити операції у заявлених обсягах у «контрагентів» можливості зовсім не було. Результати напрацювання податківців переконали ТОВ «М» у непорядності своїх партнерів. Товариство вирішило відмовитися від «схемного кредиту» з ПДВ і самостійно сплатило до бюджету 1,7 млн.грн. податку на додану вартість, а також штрафні санкції у сумі 84,3 тис.грн. Фахівці ГУ Міндоходів у Харківській області застерігають суб’єктів господарювання від співпраці з «податковими ямами» та закликають підприємців добровільно відмовитися від таких стосунків.

Майже 10 млрд. грн. за 10 місяців надійшло до бюджету від жителів Харківщини.

За словами в.о. начальника ГУ Міндоходов в Харківській області Валентина Фесюнін, це на 1,4 млрд. грн. більше, ніж за 10 місяців минулого року. Так, до Державного бюджету надійшло 5790000000. Грн., В той же час, місцеві бюджети отримали понад 4 млрд. Грн., Повідомили «Вечірньому Харкову» в ГУ Міндоходов в Харківській області. Керівник регіонального відомства зазначає, що це результат не сталька співробітників служби, скільки всіх жителів Харківської області. — Сьогодні платники податків — насамперед партнери держави, які розуміють, що зібрані кошти витрачаються для їх блага — це і безпека країни, утримання армії і міліції, розвиток освіти та медицини, благоустрій, соціальні виплати, — підкреслює Валентин Фесюнін. Також глава регіонального відомства повідомляє, що зокрема тільки в жовтня 2014 року забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів в сумі 1,2 млрд. Грн. Це на 323 200 000. Грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. До місцевих бюджетів в жовтні надійшло 453,4 млн.грн., Що на 10,3% або на 42,3 млн. Грн. більше надходжень жовтня 2013. Як підкреслює Валентин Фесюнін, сьогоднішні події відчувають нас на міцність і почуття усвідомленої громадянської позиції. Тому вважає, що жителі Слобожанського краю перевірку на міцність пройшли, і спільно з країною беруть участь у вирішенні складних економічних і соціальних завдань. — Нам всім хочеться відчувати і бачити зміни … В країні, на роботі, в житті. А значить саме від наших дій сьогодні залежить, яке майбутнє буде у нашої країни, — зазначає Валентин Фесюнін і висловлює подяку всім платникам податків Харківщини за свідому громадянську позицію.

Переважною більшістю порушень в сфері готівкових розрахунків є неоприбуткування або неповне та несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства.

Про це свідчать результати контролю значних донарахувань, який введено ДФС України за результатами перевірок у цій сфері, повідомили «Вечірньому Харкову» в ГУ Міндоходов області. Так, наприклад, при перевірці товариства з обмеженою відповідальністю на Харківщині, встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій протягом трьох днів з 5 вересня 2014 і неоприбуткування готівки протягом семи днів з 1 вересня 2014 на суму 118 тис. Гривень. Згідно з чинним законодавством, на підприємство накладено штраф в п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми — 590 тис. Гривень. За порушення норм з регулювання обігу готівки передбачено застосування фінансових санкцій у п’ятикратному розмірі непріходованной суми. Щоб уникнути таких штрафів Державна фіскальна служба України звертає увагу керівників і бухгалтерів суб’єктів господарювання, а також приватних підприємців на обов’язкове дотримання вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Правила переміщення валюти через адміністративний кордон з вільною економічною зоною «Крим»

Відповідно до Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та постанови Правління Національного банку України від 3 листопада 2014 року № 699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» запроваджено нові правила переміщення готівкової валюти через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» під час режиму тимчасової окупації.
Так, забороняється переміщення готівкових російських рублів через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», за винятком їх переміщення фізичними особами в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 гривень, за умови усного декларування посадовій особі митниці.
Переміщення валюти інших категорій здійснюється за загальними правилами, встановленими Національним Банком України. Таким чином, фізичні особи мають право ввезти на територію ВЕЗ «Крим» або вивезти з неї на іншу територію України готівкові кошти в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
При цьому:
фізична особа, яка має місце проживання на іншій території України, може переміщувати готівкові кошти в сумі, яка перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро;
фізична особа, яка має місце проживання на території ВЕЗ «Крим», може переміщувати:
при ввезенні на іншу територію України — готівкові кошти в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро (з урахуванням обмежень, встановлених щодо валюти держави-окупанта) за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
при вивезенні з іншої території України — готівкові кошти в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро (з урахуванням обмежень, встановлених щодо валюти держави-окупанта), якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Разом з цим, звертаємо увагу на те, що відповідно до норм Митного кодексу України не можуть бути пропущені через митний кордон України, зокрема, валютні цінності, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів, а також тих, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

З початку року на «Пульс» звернулися понад 5 тис. Заявників

Протягом січня-жовтня 2014 року на антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» звернулися понад 5 тис. заявників, що на 6,6 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.
Як і раніше, популярною серед заявників залишається податкова тематика — різним аспектам оподаткування присвячено 76,4 відс. від загальної кількості звернень. Митної справи стосувалися, відповідно, 23,6 відс. заяв.
Розгляд понад 97 відс. звернень вже завершено, про вжиті заходи поінформовано заявників.
У переважній більшості наші громадяни використовують „Пульс» для з’ясування питань щодо організації роботи ДФС та її територіальних органів. Цієї тематики стосувався 31 відс. звернень.
Майже 29 відс. платників вирішили за допомогою сервісу проблеми, які виникли при поданні електронної звітності та реєстрації податкових накладних. На затримку митного оформлення товарів поскаржилися 15,8 відс. громадян.
Особливостями реєстрації платником ПДВ цікавилися 3,8 відс. заявників, з приводу перевірок суб’єктів господарювання звернулися 6,5 відс. платників. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 5,2 відс. від загальної кількості звернень.
Нагадаємо, що поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ігор Білоус закликає змінити критерії кадрових призначень та практику формування планів по доходах

Ігор Білоус, Голова Державної фіскальної служби України, закликає скасувати квотний принцип у кадровій політиці не тільки при формуванні Уряду, а й при призначеннях в усі органи виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів. Керівник ДФС також вважає, що при відборі кандидатур на посади заступників керівників міністерств і відомств пріоритетним критерієм має стати створення професійної команди.
«Зараз, коли відбуватиметься перезавантаження влади, ні в якому разі не можна делегувати на пост керівника органу виконавчої влади представника від однієї політичної сили, а його першого заступника та заступника — від інших», — зазначив Ігор Білоус в інтерв’ю газеті «Бізнес».
Недоцільність існуючої практики кадрових рішень він пояснив на прикладі цьогорічних призначень в ДФС: «У реальності дуже важко здійснювати контроль над окремими напрямами роботи, коли тебе призначають головою Служби, а на посади заступників ставлять людей, яких ти не знаєш».
На переконання Голови ДФС, люди, які стають керівниками міністерств і відомств, мають отримати можливість призначати свою команду, готувати програму та графік її виконання, що дозволить їм повною мірою відповідати за її втілення.
Ігор Білоус також піддав критиці існуючу практику формування плану доходів до державного бюджету.
Він пояснив, як сьогодні формуються індикативні показники по доходах: «Порахували видатки, а потім довели нам (ДФС) план доходів до бюджету. І цей план доходів найчастіше має дуже мало спільного з реальним станом економіки. Приміром, план на жовтень склав плюс 40% до обсягу зборів у жовтні 2013 року».

Пільги для аграріїв

За словами голови Державної фіскальної служби, було прийнято рішення залишити аграріям пільги до 2017-2019 року. Потім відбудеться перехід на загальну систему оподаткування. «Є кілька років, щоб цей перехід не був надто різким, адже треба зберегти потенціал галузі. Зараз у них дві основних пільги — фіксований сільгоспподаток і пільговий режим ПДВ, коли гроші фактично залишаються в галузі і направляються на її розвиток. Нове ставлення до сплати податків повинні продемонструвати і самі платники. Рух до більш комфортного, справедливого податкового середовища маємо робити в унісон. Це не можуть бути зусилля тільки податківців, все залежить від кожного з нас», — підсумував Ігор Білоус.

В Харківській області виявлено цех з виробництва «палених» горілки і коньяку

У Харківській області виявлено цех з виробництва «палених» горілки і коньяку
Прокуратура Харківської області спільно з ГУ Міндоходов в області виявили цех з виготовлення сурогатного алкоголю в Чугуївському районі. Досудове розслідування проводиться за ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення підакцизних товарів).
Як повідомив начальник відділу прокуратури області Артур Оганнісян, цех розташований в будинку одного з жителів району. Сьогодні в рамках кримінального провадження проведені санкціоновані судом обшуки приміщення цеху і складів, повідомляє прес-служба відомства.
За попередніми підрахунками на території підпільного виробництва виявлено понад 10 тис. літрів готової продукції. «Спеціалізувався» бізнесмен на виготовленні горілки і коньяку. Він розбавляв спирт водою і отримував горілку. Для виготовлення коньяку в той же розчин додавалася есенція. Збувалася продукція через мережу нелегальних торгових точок, точні адреси яких зараз встановлюють правоохоронці.

РОЗРАХУНКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

З 03.11.2014 р. набрали чинності зміни, внесені Правлінням Нацбанку України до власних постанов від 29.08.2014 р. № 540 та від 30.12.2003 р. № 597, якими встановлено таке.
Зобов’язано уповноважені банки здійснювати посилений валютний контроль за операціями клієнтів з купівлі іноземної валюти, що провадяться на підставі договорів, які вперше подаються до банку.
Знято заборону на проведення операцій в іноземній валюті зі здійснення розрахунків за імпортними операціями без ввезення товару на територію України та платежів за імпортними договорами, за якими продукцію було ввезено на територію України та здійснено митне оформлення на підставі ввізної митної декларації, дата оформлення якої перевищує 180 днів.
Наразі при здійсненні операцій з оплати робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та/або виконання зобов’язань за векселем, яким оформлено заборгованість резидента перед нерезидентом за такою оплатою, та/або зарахування заборгованості за такою оплатою в разі проведення заліку зустрічних однорідних вимог, вимагатиметься наявність акта цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, якщо їх загальна вартість перевищує 50 000 євро (до змін — 100 000 євро).

ВКЛЮЧЕННЯ БЕЗОПЛАТНО ОТРИМАНИХ ТОВАРІВ ДО ДОХОДУ

Як пояснила заступник начальника Куп’янської ОДПІ Інна Богатирьова, відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи — підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування.
Згідно з п. 292.1 ст. 292 цього Кодексу доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Вищезазначеним пунктом передбачено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
«Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку», — зауважила посадовець

Чи має право контролюючий орган анулювати реєстрацію платника єдиного податку першої або другої групи у разі надання ним послуг іншим особам, ніж передбачено умовами перебування у зазначених групах?

Відповідно до пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу однією з умов перебування фізичних осіб — підприємців на першій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання побутових послуг населенню, а на другій групі — здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку.
Для цілей глави 1 розділу XIV зазначеного Кодексу під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміють види послуг, передбачені п. 291.7 ст. 291 цього Кодексу.
Згідно з пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу за умови дотримання платником єдиного податку вимог, установлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Платники єдиного податку відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених вищезазначеною главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, платник єдиного податку першої або другої групи для надання послуг іншим особам, ніж передбачено умовами застосування зазначених груп, повинен здійснити перехід на застосування іншої ставки (третя або п’ята група платників єдиного податку) на умовах, установлених пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу.
Якщо платник не здійснив перехід на застосування іншої ставки та надав послуги іншим особам, ніж передбачено умовами застосування першої або другої групи платників єдиного податку, то контролюючий орган, який під час проведення перевірки виявив вищезазначені порушення, має право анулювати реєстрацію такого платника єдиного податку на підставі акта перевірки. При цьому такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Зміна систем оподаткування

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 — 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу.
Згідно з пп. 298.1.4 зазначеного пункту суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Недотримання вимог пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
У разі якщо фізична особа — підприємець, яка на початок поточного року застосовувала спрощену систему оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків і зборів.
При цьому така особа не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористалася своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у цьому році.
Водночас така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу.

Подання в електронній формі заяви про внесення змін до реєстру

Начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Ірина Демченко роз’яснює,що відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
«Водночас подання заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку в електронному вигляді нормами Податкового кодексу не передбачено, тобто така заява подається у паперовому вигляді особисто платником податків (уповноваженою особою) чи надсилається поштою», наголошує Ірина Демченко.

Віднесення заміни мастил до роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів

Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 295 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів у тарі місткістю до 20 л та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Водночас операції із заміни мастил при технічному обслуговуванні автомобіля не є торгівлею, оскільки згідно з п. 4.2 Національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» торговельна діяльність — це ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача.
Окрім того, заміна мастил та оливи згідно з примірними переліками з технічного обслуговування автомобільного транспорту, наведеними у додатках А, Б, В до Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. № 102, належить до технічного обслуговування автомобільного транспорту.
Таким чином, у разі якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку під час надання послуги з технічного обслуговування транспортного засобу здійснюється заміна мастила (оливи), то така діяльність не належить до роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів.

ВКЛЮЧЕННЯ ДО ДОХОДУ ПОМИЛКОВО ЗАРАХОВАНИХ КОШТІВ

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Пунктом 292.11 ст. 292 Податкового кодексу визначено перелік коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку. Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, не віднесено до зазначеного переліку.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» помилковий переказ — це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Отже, якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, відбулися в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.
У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа — підприємець — платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

СПЛАТА ЗА ЛІЦЕНЗІЮ НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ВЕСЬ ТЕРМІН ЇЇ ДІЇ

Як пояснює заступник начальника Купянської ОДПІ Ігор Лукшин, відповідно до ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щокварталу рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Згідно з пп. 3.10 п. 3 Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених Наказом ДФС України від 24.10.2014 р. №213, внесення інформації до ліцензії про сплату чергового щоквартального платежу здійснюється структурним підрозділом головного управління на підставі поданої заявником копії платіжного документа.. Крім того, заявнику необхідно подати ліцензію та заяву довільної форми з проханням внести інформацію про сплату до такої ліцензії. Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
«Враховуючи зазначене, ст. 15 Закону № 481 та Наказу №213 визначено порядок внесення чергових платежів за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, який є обов’язковим до виконання для всіх суб’єктів господарювання — учасників правовідносин, що виникають у ході реалізації зазначеної вище норми. Сплата за весь термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не дозволяється»,акцентує фахівець.
Також він повідомив, що у жовтні місяці плата за видачу ліцензій, яку спрямувала в бюджет Куп’янська ОДПІ склала 39,9 тис. грн., що складає 111,4% від планового завдання.

Час радикальних змін

Ігор Білоус зазначив: «Ми з вами живемо у надскладний час і, звісно, без реформ не варто сподіватися розвитку на краще. Отже, на нас чекають великі зміни не лише в адмініструванні податків, а й у відносинах з бізнесом. Водночас головне, що ми маємо зробити, — це змінити ментальність і працівників фіскальної служби, і бізнесу, а також ліквідувати будь-які можливі варіанти корупції».
З його слів, за новими реформами дуже багато повноважень буде передано на місцевий рівень, тому місцеві бюджети отримають додаткові кошти для розвитку своїх регіонів. Тобто на цьому рівні має знач-но підвищитися відповідальність і керівників, і працівників.
Окрім іншого реформа, зокрема, торкнеться єдиного соціального внеску, ставки якого буде значно знижено, що допоможе вивести заробітну плату з «тіні». Це особливо актуально для аграрних регіонів, адже саме у сільському господарстві задіяно чимало працівників, які офіційно не оформлені.
Також на нараді з представниками митниці очільник ДФС України, окресливши основні аспекти податкової реформи, зазначив, що основними кроками у формуванні нової митної структури будуть зменшення людського фактора на митницях за рахунок автоматизації процесів під час здійснення митних формальностей, зниження тиску на роботу митниць з боку суміжних контролюючих служб, активна боротьба та протидія контрабанді. Велику роль у процесі реформування Ігор Білоус відводить, зокрема, залученню до митних органів ініціативних, креативних і перспективних працівників.
Особливу увагу учасників заходу було зосереджено на питаннях митної вартості, заходах щодо її контролю та важливості митного аудиту, а також на тому, що ключовим моментом для забезпечення економічного розвитку області є повернення «втрачених» учасників зовнішньоекономічної діяльності та залучення нових.

СПЛАТА ОСКАРЖЕНИХ СУМ ГРОШОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Як пояснює завідувач юридичного сектору Куп’янської ОДПІ Павло Мєтєльов, відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку цей платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
При звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу).
Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого зазначеним Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
«Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні — через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили», зауважує юрист.

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ КОНТРОЛЮЮЧОГО ОРГАНУ

Відповідно до п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Згідно з п. 56.18 цієї статті з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на зазначене платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або рішення контролюючого органу.
Водночас платник податків повинен повідомити контролюючий орган про подання позовної заяви до суду. У разі якщо на дату подання позовної заяви до суду проводиться процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу за скаргою платника податків, то така скарга не розглядається та повертається платнику із зазначенням причин такого повернення.

ПОДАННЯ ЗВІТУ ЩОДО СУМ НАРАХОВАНОГО ЄДИНОГО ВНЕСКУ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ-ПІДПРИЄМЦЯМИ

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 454 (далі — Порядок № 454), страхувальниками є платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ).
Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Страхувальники, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, — фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 454 (п. 3.2 розділу ІІІ цього Порядку).
Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається (п. 3.3 розділу ІІІ Порядку № 454). За словами начальника Куп’янської ОДПІ Олени Кухтіни, Куп’янська ОДПІ в жовтні поточного року спрямувала до бюджету 27044,9 тис. грн. ЄСВ, що на 1,6% більш ніж плановий показник.

ВІДОБРАЖЕННЯ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ТА ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ НОВОРІЧНИХ ПОДАРУНКІВ І МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАОХОЧЕНЬ

«Наступає пора новорічних свят, новорічних подарунків, але не варто забувати, що витрати на новорічні прикраси відображаються в податковому та бухгалтерському обліку підприємства.», зауважує начальник Куп’янської ОДПІ Олени Кухтіна, — роз’яснимо деякі терміни.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу господарська діяльність — це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно з пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу — витрати, прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Відповідно до ст. 1 Закону про рекламу реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Статтею 9 цього Закону визначено ідентифікацію реклами, зокрема реклама має бути чітко відокремленою від іншої інформації незалежно від форм чи способів розповсюдження таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
Для підтвердження витрат на новорічне оформлення вітрин магазинів, прилавків, офісних приміщень, пов’язаних із господарською діяльністю підприємства, керівнику необхідно видати наказ щодо забезпечення заходів із підвищення реалізації товарів (послуг) у період новорічно-різдвяних свят або щодо посилення маркетингової політики підприємства у цей період. У наказі має бути зазначено сам захід; осіб, відповідальних за проведення всіх підготовчих робіт; визначено кошторис витрат на придбання штучної чи живої ялинки, ялинкових іграшок, гірлянд тощо.
Якщо на новорічному декорі з метою розповсюдження інформації про діяльність підприємства та збільшення попиту на продукцію передбачається зазначити логотипи компанії, у наказі керівника підприємства мету проведення новорічного заходу визначено як рекламну, тоді витрати можна вважати пов’язаними з господарською діяльністю. Оскільки існує зв’язок із господарською діяльністю, то в податковому обліку ці витрати може бути віднесено до складу податкових витрат як витрати на рекламу, тобто витрати на збут.

ДОЗВІЛ НА СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ФІЛІЄЮ

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10, якщо платник ПДВ має не зареєстровані платниками ПДВ філії чи інші структурні підрозділи, які самостійно здійснюють постачання товарів/послуг і проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то він може делегувати їм право складання податкових накладних. Для цього він повинен присвоїти кожній філії чи структурному підрозділу окремий числовий номер і письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних і ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом із декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі — разом із декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни в переліку філій (структурних підрозділів) (п. 13 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. № 678).
Отже, повідомлення про делегування філіям (у разі їх наявності) права складання податкових накладних подається платниками разом із декларацією за перший звітний (податковий) період щороку і надалі — разом із декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни в переліку філій (структурних підрозділів), незалежно від того, який звітний (податковий) період (місячний чи квартальний) він застосовує.

ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК ЗА НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УГІДДЯ, РОЗТАШОВАНІ ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Як пояснює начальник Дворічанського відділення Куп’янської ОДПІ Ірина Григоренко, згідно зі ст. 22 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) до земель сільськогосподарського призначення належать як сільськогосподарські (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), так і несільськогосподарські угіддя, зокрема, землі під господарськими будівлями і дворами.
Податковим кодексом України (далі — Податковий кодекс) встановлено порядок плати за використання земельних ресурсів залежно від того, встановлено чи не встановлено їх нормативну грошову оцінку, а ставки земельного податку визначено окремо для різних категорій земель та цільового призначення залежно від місцезнаходження земельних ділянок (у межах чи за межами населеного пункту).
Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких встановлено (незалежно від місцезнаходження), ст. 274 Податкового кодексу визначено загальну ставку податку — 1% від нормативної грошової оцінки. Винятком є сільськогосподарські угіддя, земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення, та земельні ділянки, зазначені у ст. 276 цього Кодексу.
Для несільськогоподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, та зайнятих господарськими будівлями (спорудами), Податковим кодексом визначено окрему ставку оподаткування земельним податком — з 1 га сплачується 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.
«Отже, у вищезазначеному випадку за земельні ділянки, які є землями сільськогосподарського призначення (не є сільськогосподарськими угіддями) і розташовані за межами населеного пункту, податок обчислюватиметься за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якщо таку оцінку проведено, а якщо такої оцінки немає — за ставкою 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.», зауважує заступник начальника інспекції. Також вона наголосила, що за жовтень місяць фахівцями Дворічанського відділення було зібрано до місцевого бюджету 443,0 тис. грн.. плати за землю, що на 25 тис. більше від запланованого показника.

СПЛАТА ПОДАТКУ ЗА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ ПІД ПРОДАНОЮ БУДІВЛЕЮ

Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності чи надані в постійне користування. Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Статтею 282 вищезазначеного Кодексу визначено пільги щодо сплати податку для юридичних осіб. Так, від земельного податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
При цьому якщо платники податку, які користуються пільгами зі сплати цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під будівлями, спорудами (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу). Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Отже, організація, яка повністю утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, звільняється від сплати земельного податку, крім випадків, коли вона надає в оренду окремі будівлі, споруди або їх частини (за винятком вищеперелічених установ). Інших норм щодо оподаткування земельних ділянок для бюджетних установ та організацій Податковим кодексом не передбачено.
Водночас згідно з п. 287.6 ст. 287 цього Кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Тому в цьому випадку особа, яка придбала будівлю, є платником земельного податку відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу.
Водночас суб’єктам господарювання слід пам’ятати про обов’язок використання земельних ділянок відповідно до умов надання та цільового призначення. Набуття іншою особою права власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

ПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Податковий облік поворотної фінансової допомоги у її отримувача залежить від статусу надавача такої допомоги. При цьому операції отримання та повернення поворотної фінансової допомоги у межах одного податкового періоду незалежно від статусу її надавача у податковому обліку позичальника не відображається.
Слід нагадати, що згідно з п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) для цілей розділу III цього Кодексу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків у порядку, визначеному п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу.
Оскільки поворотну фінансову допомогу було отримано платником податку під час перебування її надавача на спрощеній системі оподаткування, то для цілей податкового обліку у разі її неповернення слід керуватися нормами пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу.
Так, згідно із зазначеною нормою якщо суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку на прибуток від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу, залишаються неповернутими на кінець звітного періоду, то суми такої допомоги включаються до складу інших доходів (пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 вищезазначеного Кодексу).
Якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
Таким чином, якщо поворотну фінансову допомогу, отриману від платника єдиного податку, буде повернуто платником податку — отримувачем протягом базовогоподаткового періоду, який він застосовує (рік або квартал), то така операція у податковому обліку не відображається.
У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги залишається неповернутою платником податку на прибуток на кінець звітного періоду, то позичальнику для визначення податкових зобов’язань слід включити суму такої допомоги до складу інших доходів, а в звітному (податковому) періоді повернення такої допомоги включити її суму до складу витрат.

ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА

З 28.10.2014 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою встановлено, що на період проведення АТО пропуск через митний кордон України, декларування та митне оформлення гуманітарного товару, який надається урядами інших держав через уповноважені ними організації, здійснюються без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При цьому положення п. 3 Порядку митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затвердженого власною постановою від 22.03.2000 р. № 544, не застосовуються.

ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОСИЛЕНИХ СЕРТИФІКАТІВ ВІДКРИТИХ КЛЮЧІВ

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 852 «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис — це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.
Сертифікат відкритого ключа (далі — сертифікат ключа) — документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу.
Під час реєстрації для отримання сертифіката ключа заявник (фізична особа — підприємець) надає такі документи:
заповнену та підписану заяву на реєстрацію встановленого зразка та дозвіл на використання персональних даних підписувача для реєстрації підписувача у реєстрі підписувачів АЦСК ІДД Міндоходів і формування посиленого сертифіката відкритого ключа;
паспорт або копію паспорта заявника (копії 1 — 4 сторінок), засвідчену власноручним підписом власника;
копію облікової картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО).
При ідентифікації фізичної особи, зокрема, з’ясовують:
прізвище, ім’я та по батькові;
дату народження;
серію та номер паспорта (або іншого документа, який засвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав.
Отже, ідентифікація фізичної особи стосується конкретно визначеної особи (прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта). Тому фізична особа-підприємець, яка отримала посилені сертифікати відкритих ключів, може скористатися цими ключами для подання звітності в електронному вигляді, зокрема податкової декларації про майновий стан і доходи, як фізична особа.

ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ У РАЗІ ПРИПИНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Фахівців відділу ІТ та обліку платників Куп’янської ОДПІ нагадують, що відповідно до Закону України від 13.05.2014 р. № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом», який набрав чинності з 08.07.2014 р., відбулися зміни у порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
Зняття з обліку фізичних осіб — підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Фізичні особи — підприємці можуть бути зняті з обліку в контролюючому органі у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи.
Останнім звітним періодом для платників, які застосовували загальну та спрощену (перша та друга групи) системи оподаткування, вважається базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників, які застосовували спрощену систему оподаткування (третя та п’ята групи), — базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, в якому було прийнято рішення про припинення діяльності.
При цьому згідно з пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу державна реєстрація припинення підприємницької діяльності або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Доводимо до вашого відома, що фізичні особи, щодо яких починаючи з 08.07.2014 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають податкові декларації у строки, визначені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу, залежно від обраної ними системи оподаткування в період підприємницької діяльності.

ДОГОВІР ВЧИНЕНО В УСНІЙ ФОРМІ

Підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу передбачено обов’язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.
У разі укладання договорів у письмовій формі у податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс) (наприклад, договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата укладання договору та його номер. Відповідно до ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а має лише інформаційний характер.
Тобто форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі-продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань.
Отже, за відсутності документа, який фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис та зазначається документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад, усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від _ № _).

ВНЕСОК МАЙНА ДО СТАТУТНОГО ФОНДУ

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу. Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Статтею 115 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV встановлено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Отже, оскільки при передачі майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу учасниками господарського товариства право власності на це майно переходить до господарського товариства, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується за ставкою 20%.

АНУЛЮВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКА ПДВ

Начальник управління оподаткування та контролю окремих об’єктів і операцій Оксана Шкарлетова повідомляє, що пунктом 184.7 ст. 184 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими було включено до складу податкового кредиту, не використовувалися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
«У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання реєстрації. Отже, у разі анулювання реєстрації підприємства як платника ПДВ у зв’язку з переходом на спрощену систему оподаткування такий платник податку має визначити податкові зобов’язання щодо залишків нереалізованих товарів (не використаних в оподатковуваних операціях послуг), незамортизованої частини необоротних активів (тобто такої, що залишилася невикористаною в оподатковуваних операціях) виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів»,зазначає начальник управління. Також вона наголошує, що Куп’янською ОДПІ за жовтень місяць поточного року було поповнено Державний бюджет з ПДВ на 1759,6 тис. грн., що складає 110,8% від планового показника.

ЧОГО ОЧІКУВАТИ ВІД ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ БІЗНЕСУ І ГРОМАДСЬКОСТІ?

Останнім часом прагнення влади реформувати податкову систему наражається на критику з усіх сторін. Урядовці й самі визнають, що запропонований на розгляд парламенту пакет законопроектів № 5078 — 5080 не є ідеальним, подекуди містить і непопулярні норми, але їх запровадження сьогодні означатиме стимулювання економічного розвитку країни завтра. «Наша мета проста: створити розумний баланс між обов’язком держави з фінансування суспільних потреб і комфортом платників податків. За один день країну не змінити, тому революційне скорочення кількості та ставок податків до мінімуму зараз не є можливим, але треба нарешті зрушити з місця, на якому стоїмо упродовж 23 років незалежності і тільки говоримо про реформи», — зазначив Голова ДФС України Ігор Білоус.
Як змістяться акценти в податковій політиці після реалізації ініціатив Кабінету Міністрів України?
Основний наголос буде зроблено на оподаткуванні споживання, що має забезпечити, по-перше, зменшення навантаження на виробників, а по-друге, залучення до оподаткування тіньових доходів, включаючи декриміналізацію ПДВ.
Суттєво спроститься адміністрування податку на прибуток підприємств з одночасним збереженням річного звітного періоду для платників податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний період не перевищують 20 млн. грн. (зараз — 10 млн. грн.).
Завдяки реформуванню ЄСВ зменшиться фінансова мотивація для ухилення від оподаткування. «Ще один важливий крок — це адміністративні заходи, що мають на меті зменшення передумов для проведення необлікованих операцій, — повідомив Ігор Білоус. — З Нацбанком України ми обговорюємо скорочення готівкового обігу. Також рекомендуватимемо уряду повернутися до розгляду ідеї щодо обов’язкового застосування РРО всіма платниками, крім спрощенців першої групи».
Запроваджуються непрямі методи контролю за сплатою ПДФО — хід і антикорупційний, і корисний з точки зору наповнення бюджету.
Буде переглянуто підходи до надання податкових пільг. Кількість невиправданих галузевих пільг і тих, що використовуються для мінімізації оподаткування, обіцяють скоротити і запровадити натомість дієві пільги, покликані стимулювати виробництво.
На підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів спрямовано перерозподіл на їх користь коштів у вигляді податку на нерухоме майно і запровадження збору з роздрібного продажу підакцизних товарів.
«Урядові пропозиції викликають багато дискусій. Видобувачі нафти, газу, залізної руди не досить позитивно сприймають наміри підвищити податкове навантаження. Те саме стосується оподаткування великих сум доходів громадян. Але ми вважаємо, що повинні зробити цей крок», — зауважив заступник міністра фінансів України Денис Фудашкін. Погоджується з ним керівник фіскального відомства, адже необхідність ухвалювати нестандартні рішення не в останню чергу продиктовано і новими викликами, які постали перед Україною.

ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДУ ВІД КОМІСІЙНОЇ ТОРГІВЛІ ПРИ ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ

Статтею 177 Податкового кодексу регламентовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, п. 177.2 якої передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) договором комісії є договір, коли одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1024 Цивільного кодексу комісіонер має право на відшкодування витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у разі якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину.
При цьому згідно зі ст. 1013 цього Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначено, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.
Таким чином, фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування та здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, включає до складу доходу суму комісійної винагороди у грошовій та негрошовій формі, отриману від здійснення договору комісії.
При цьому витрати такий платник формує на загальних підставах згідно з нормами пунктів 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктів 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу за умови їх документального підтвердження.

АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ ОДНОЧАСНО Є ПІДПРИЄМЦЕМ

Як повідомила начальник відділу погашення заборгованостей Наталія Подлужна, статтею 4 Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон № 4212) встановлено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) (далі — арбітражний керуючий) є суб’єктами незалежної професійної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого, не може бути підприємцем у межах такої діяльності та повинна пройти процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця згідно із законодавством.
Водночас чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого, бути підприємцем та здійснювати іншу (відмінну від діяльності арбітражного керуючого) підприємницьку діяльність, не заборонену законом. При цьому така фізична особа зобов’язана подавати податкову звітність та здійснювати розрахунки за зобов’язаннями перед бюджетом у терміни, передбачені Податковим кодексом для фізичних осіб — підприємців.
Зазначене обмеження стосується лише помічника арбітражного керуючого, який відповідно до частини шостої ст. 100 Закону № 4212 не може займатися підприємницькою (посередницькою) або адвокатською діяльністю, обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування чи у інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої діяльності. «Слід зазначити, що за січень-жовтень місяць до бюджетів в рахунок погашення податкового боргу надійшло 1619,5 тис. грн., що додатково становить 53% від запланованої суми», повідомила фахівець.
ДАТА, З ЯКОЇ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Згідно з пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна ре-єстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або п’ятої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а платники єдиного податку третьої та п’ятої груп — протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункти 295.1 та 295.3 ст. 295 Податкового кодексу).
Тобто з моменту подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування новостворена фізична особа — підприємець вважається такою, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а платником єдиного податку:
першої або другої групи — з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація;
третьої або п’ятої групи — з дня їх державної реєстрації.
Доходи, отримані такою особою з моменту подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, включаються до податкової декларації платника єдиного податку.

АКТ ЗВІРЕННЯ СТАНУ РОЗРАХУНКІВ ПЛАТНИКА ОФОРМЛЯЄТЬСЯ У СТРОК НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ

Як повідомила начальник відділу обслуговування платників податків Марина Коцюра, відповідно до п. 15 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів України від 05.12.2013 р. № 765, на письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформляється актом.
Згідно зі ст. 20 Закону України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення громадян розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
«Тобто акт звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформляється контролюючим органом у строк не більше одного місяця від дня отримання письмової вимоги платника про таке звірення. Водночас якщо стан розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період не потребує додаткового вивчення, то такий акт оформляється невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня отримання письмової вимоги платника.», акцентує керівник підрозділу

ВИТРАТИ НА РЕМОНТ ОБ’ЄКТА ОПЕРАТИВНОЇ ОРЕНДИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ

У разі повернення орендарем об’єкта основних засобів після закінчення дії договору оренди/лізингу платник податку — орендар у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості ремонту/поліпшення об’єкта оренди, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації такого об’єкта основних засобів. При цьому орендодавець не змінює витрати на суму витрат, здійснених орендарем для поліпшення такого об’єкта.
Якщо орендодавець компенсує витрати, понесені орендарем на ремонт об’єкта оперативної оренди, то орендар включає суму такої компенсації до доходів за датою їх визнання згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 137.16 ст. 137 Податкового кодексу).
Отже, платник податку у разі закінчення договору оренди на суму вартості ремонту/поліпшення об’єкта оренди, що амортизується, збільшує витрати, за вирахуванням сум накопиченої амортизації такого об’єкта основних засобів.

ВІДОБРАЖЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ МОБІЛІЗОВАНИХ У ПОДАТКОВОМУ РОЗРАХУНКУ

Статтею 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо згідно з чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України від 25.03.92 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі — Закон № 2232) та від 12.12.91 р. № 1975-ХІІ «Про альтернативну (невійськову) службу» надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Згідно з п. 2 ст. 39 Закону № 2232 за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності.
Для цілей розділу IV Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.2014 р. № 49, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу), зазначаються за ознакою доходу «101″.
Таким чином, середня заробітна плата, нарахована роботодавцем фізичній особі за час перебування на військовій службі при частковій мобілізації, відображається в податковому розрахунку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу «101″.

ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ

Як роз’яснюють фахівці управління доходів і зборів з фізичних осіб Куп’янської ОДПІ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, та фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід, отриманий з джерелом його походження з України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (пп. «е» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення та резидентського статусу спадкоємця і спадкодавця.
Згідно з п. 174.3 вищезазначеної статті особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (п. 174.4 цієї статті).
Отже, спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримає від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є цей спадкоємець-нерезидент. Фахівці нагадують, що з 01 січня 2015 р. починається кампанія декларування майнового стану та доходів.

ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ ВІД ЗДАВАННЯ В ОРЕНДУ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Згідно з пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу.
Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у вигляді, зокрема, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображається у річній податковій декларації.
У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку — орендодавця за формою та у спосіб, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1242.
Отже, у разі якщо фізична особа (орендодавець) у 2014 р. здає свою квартиру в оренду фізичній особі (орендарю), яка не є суб’єктом господарювання, то податок на доходи фізичних осіб орендодавець повинен сплачувати щокварталу протягом 2014 р., а декларацію подати до 01.05.2015 р.
Дохід від здавання в оренду власного нерухомого майна підлягає оподаткуванню за ставками 15 (17)%, визначеними в ст. 167 Податкового кодексу.

ДИТИНОЮ-СИРОТОЮ ОТРИМАНО СПАДЩИНУ

Згідно з п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу об’єкти спадщини платника податку з метою оподаткування поділяються на:
об’єкт нерухомості;
об’єкт рухомого майна;
об’єкт комерційної власності;
суму страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суму, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах.
Відповідно до пп. «б» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 зазначеного Кодексу за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом І групи чи має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» цього пункту, що успадковуються дитиною-інвалідом.
Водночас ст. 6 Сімейного кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина віком від 14 до 18 років.
Статтею 1 Закону України від 06.10.2005 р. № 2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні» передбачено, що дитина-інвалід — особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Також відповідно до п. 28 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі досягнення нею повноліття.
Згідно з пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу (5%), оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Враховуючи те, що фізична особа після досягнення нею повноліття (18 років) втрачає статус дитини-сироти або дитини-інваліда, вартість будь-якого об’єкта спадщини, який успадковується такою фізичною особою від фізичної особи — резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

ПРОДАЖ НЕРУХОМОСТІ НЕРЕЗИДЕНТОМ

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5% (п. 172.2 ст. 172 Кодексу).
При цьому п. 172.9 ст. 172 зазначеного Кодексу встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно зі ст. 172 цього Кодексу в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Таким чином, якщо нерухомість перебувала у власності нерезидента більше ніж три роки, при її продажу таке майно не підлягає оподаткуванню.

Начальник відділу обслуговування платників податків Маріна Коцюра.