23.05.2015

Навчально-консультиційний пункт інформує:

Навчально-консультиційний пункт інформує:

Літні канікули – принади й небезпеки.

Літо – найулюбленіша пора дітей , однак особливо підступна. Причина – зростання дитячого травматизму саме у цей період. На жаль, літні канікули не проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення, отруєння тощо), що виникають з вини дітей. Легковажне поводження з вогнем, водою, газом, незнання правил безпечної поведінки – першопричини сумних і трагічних наслідків. Немає таких батьків, котрі не хвилювалися б за своїх дітей. Однак статистика свідчить, що саме влітку діти ,зазвичай, належать самі собі, впильнувати за ними важко. Тим паче число дитячого травматизму і навіть смертності під час літніх канікул змушує дорослих бути насторожі.
Небезпечна вода
Щоб уникнути трагедії на воді, варто подумати про безпеку – правильний вибір та обладнання місць для купання, суворе дотримання поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль дорослих за дітьми у воді. Безпечніше відпочивати на воді у світлу пору доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду. Не варто купатися в незнайомих місцях, уникати води зі швидкою течією, не плавати наодинці, якщо не впевнений у своїх силах. Море також може бути підступним. Не намагайтеся плисти проти хвиль, слід бути обережними біля водорізів.
Під час катання дітей у човні обов’язково має бути дорослий, який уміє управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.
Вимикайте мобільник у грозу!
Негода і блискавка, що не є рідкістю влітку, також несуть чималу загрозу.  Якщо вас застала гроза на відкритій місцевості, не можна ховатися під високі дерева, особливо поодинокі. Що цікаво, найбільш небезпечними є дуб, тополя, ялина та сосна. Дуже рідко, стверджують фахівці, блискавка влучає у вербу і клен, а найменш вірогідна її атака на кущі. Вимикайте мобільний, бо його сигнал здатний притягувати розряд! Якщо вас двоє, троє чи більше, не скупчуйтеся в одному укритті, ховайтеся поодинці, оскільки розряд передається через дотик. Також слід позбутися усіх металевих предметів, що є на вас.
Якщо гроза застала вас у човні, слід вибратися на берег, а коли це зробити неможливо, варто сидіти нерухомо, витягнувши з води весла.
Якщо перебуваєте у приміщенні, негайно позачиняйте усі вікна і відійдіть подалі від них. Тримайтеся на відстані від електроприладів, труб, будь-яких металевих предметів. Не користуйтеся водогоном, окрім того, не можна митися під душем.
Пустощі з вогнем та вибухонебезпечними предметами
Лише декількох хвилин перебування поза увагою дорослих вистачає дитині, аби наробити біди. Щоб не трапилася пожежа, не можна користуватися відкритим джерелом вогню . Не слід користуватися і  несправними побутовими електроприладами, а також намагатися самостійно їх полагодити. Батькам потрібно розповідати дітям про шкоду вогню та пояснювати, як діяти, якщо трапилася пожежа.
Також  батьки повинні постійно розповідати дітям про можливі трагічні наслідки від контакту з незнайомими предметами, які можуть бути вибухонебезпечними. Виявивши вибухонебезпечний предмет, потрібно сповістити про це працівників місцевого самоврядування, міліції тощо. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!
Обережно: дорога!
Аналіз ДТП свідчить, що їх основною причиною є неуважність, недисциплінованість, невміння дітей врахувати особливості навколишніх умов. Вони влаштовують ігри на проїзній частині або поблизу неї, переходять на протилежну сторону дороги посередині вулиці, не переконавшись у повній безпеці, перебігають дорогу перед транспортом, що наближається. А це часто призводить до біди. Батькам варто нагадувати дітям основні правила переходу вулиць і доріг, застерігати їх від ігор поблизу проїзної частини. Не зайве нагадати своїй дитині елементарні правила безпеки: не можна виходити на проїзну частину з-поза якоїсь перешкоди, а вийшовши з громадського транспорту, можна рушати через дорогу лише після того, як автобус від’їде від зупинки і не закриватиме поле зору.
Отруєння дітей
З настанням літнього періоду виникає небезпека гострих кишкових інфекцій, частішають випадки їх спалахів та харчових отруєнь, пов’язаних із вживанням забруднених продуктів харчування та питної води. Щоб запобігти отруєнню, потрібно пам’ятати:
- не купувати продукти харчування на стихійних ринках;
- не використовувати воду для пиття з незнайомих джерел водопостачання;
- не вживати продукти з  протермінованою придатністю для вживання;
- не споживати незнайомі гриби, ягоди інші рослини;
- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити водою, при споживанні дітьми – обдати окропом;
- перед вживанням їжі та після відвідування туалетів обов’язково мити руки з милом.
Небезпека підстерігає дітей на кожному кроці, а відтак вони завжди повинні бути насторожі, зокрема :
- не сідати до незнайомих у автомобіль;
- спитати дозволу у батьків чи вихователів, якщо незнайомі запрошують до себе послухати музику чи подивитися фільм;
- не розмовляти на вулиці з п’яними людьми, оскільки їхні вчинки   можуть бути непередбачуваними;
- при переслідуванні незнайомців  слід зайти в найближчий магазин чи іншу установу і попросити у працівників допомоги.
На запитання «Як уникнути травматизму?» складно дати однозначну відповідь, адже в цієї проблеми багато складових факторів. Так, посилена увага потрібна від професіоналів, серед них і від вихователів, рятувальників тощо. Проте найбільша увага, найбільший контроль за дітьми повинен бути збоку батьків. Саме батьки повинні давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти у тій чи іншій ситуації. Але й будь-хто з дорослих, що перебуває поруч із дітьми, не має права залишатися байдужим споглядальником дитячих вчинків, поводження, що можуть призвести до трагічних наслідків. Не так уже й складно, погодьтеся, доброю порадою, а якщо треба – і суворим окриком, запобігти небезпечному бешкетуванню і тим самим вберегти дитину від травм, а то й від гіршого. Виявивши увагу і співчуття, ви можете врятувати чиєсь життя. Адже слушно говорять: чужих дітей не буває.

Майстер виробничого навчання НКП м. Куп’янськ А.Кащей.

ПАМ’ЯТКА
щодо першочергових дій у разі виявлення ознак вибухового пристрою
або схожих на нього предметів

І. Характерними ознаками наявності вибухового пристрою може бути:
1. Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників.
2. Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари.
3. Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів.
4. Наявність у виявлених предметівзвуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо.
5. Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світлодіоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т. ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка).
6. Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад — вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т. ін.).
7. Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів — закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;
8. Наявність стороннього сміття, свіжооштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення грунту, покриття на газонах. тротуарах, та відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб.
9. Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо.
10. Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту нього пересування. У разі, якщо особа намагатиметься безпосередньо застосовувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.
Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь- які дії (торкатись, нахиляти, відкривати, переміщувати, піднімати, перерізати, та ін.)
Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може призвести до людських жертв!
В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметні, осіб повідомляти за тсл. 102 або _______ оперативного чергового ГУ МВС України в Харківській області; __________ оперативного чергового УСБ України в Харківській області.
ІІ. У разі надходження анонімного повідомлення про підготовку вибуху за телефоном:
1. Спробувати з’ясувати у особи, що телефонує, який вибуховий пристрій, де він встановлений і коли повинен спрацювати.
2. Не класти трубку на телефонний апарат.
3. Повідомити про отримане повідомлення з іншого телефонного апарату до чергової частини органів внутрішніх справ з наданням номеру телефону, на який отримано повідомлення;
4. Оглянути зазначене приміщення без евакуації персоналу. У разі невизначеності приміщення — оглянути кімнати, до яких є вільний доступ сторонніх, вміст урн для сміття, меблів, залишених пакунків, підозрілих предметів тощо.
ІІІ. У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій, необхідно:
1. Обмежити доступ до приміщення, організувати його охорону.
2. Негайно доповісти безпосередньому керівнику, вказати місце знаходження предмета, час виявлення та особу, яка його виявила.
3. Забезпечити інформування чергових підрозділів МВС, СБ або ДСНС України.
4. Безумовно виконувати всі рекомендації спеціаліста — вибухотехніка, у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі, території.
Уникнення враження мінами і
вибухонебезпечними предметам
Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
Декілька загиблих щороку — трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси — вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.
До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки;
• саморобні вибухові пристрої — пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення;
- саморобні міни-пастки.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою
ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм.
Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під’їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки — користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Майстер виробничого навчання НКП м. Куп’янськ О.Ковшар.

Будьте обережні — побутові пожежі

З настанням періоду широкого застосування електроніки та комп’ютерних технологій, у всьому цивілізованому світі, як це не парадоксально, стрімко зростає показник кількості пожеж у житлових будинках.
Ми, використовуючи побутові прилади, щоб зменшити власне фізичне навантаження, забуваємо про елементарні правила пожежної безпеки, наражаючи себе та оточуючих на неприємності.
Основною причиною виникнення пожеж у побуті є необережне поводження людини з електроприладами та газовою плитою, паління у ліжку та пустощі дітей з вогнем або сірниками.
Наші оселі становлять велику пожежну небезпеку. Значна кількість горючих матеріалів у вигляді меблів, килимів, одягу, іграшок, предметів побутової хімії, паперу створюють сприятливі умови для швидкого поширення вогню.
Сучасний побут насичений різноманітними електроприладами, які в разі неправильної експлуатації, пошкодження, роботи в аварійних режимах здатні призвести до виникнення пожежі внаслідок теплового вияву електричного струму. Слід пам’ятати, що електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі, інші побутові електроприлади й апаратура повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виготовлення.
Не дозволяється:
- застосовувати для опалення приміщення нестандартне (саморобне) електронагрівальне обладнання або лампи розжарювання;
- користуватися пошкодженими електророзетками, розгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами, іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або деформування;
- підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортати електролампи та світильники папером тканиною, іншими горючими матеріалами, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами);
- залишати без нагляду на виході з приміщення ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі тощо;
- використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, електросамовари та ін.) без негорючих підставок;
- заклеювати електропроводку шпалерами або горючими тканинами.
Основним місцем виникнення пожеж є кухня. Продукти, залишені без нагляду на плиті чи в печі, та тліючі матеріали, необережно кинуті у відро для сміття, — найпоширеніші «винуватці» пожеж на кухнях.
На жаль, багато пожеж, особливо з трагічними наслідками, виникають уночі, тому перед тим, як лягти спати, необхідно переконатися, що всі електроприлади відімкнуті та перекритий газовий кран на кухні.
Пам’ятайте, що майже кожну пожежу можна попередити або зменшити її наслідки. Для цього слід обов’язково обговорювати в сім’ї не тільки заходи щодо запобігання пожежі, а й порядок дій у разі її виникнення: спосіб виклику пожежної допомоги, гасіння пожежі в початковій стадії, безпечні маршрути виходу з приміщення.
Варто, все ж, придбати детектор диму і пожежний автономний сповіщувач. Вони повідомлять вам про перші ознаки загоряння, а пожежа в малих обсягах може бути погашена в короткий термін без будь-чиєї допомоги.

Завідувач НКП м. Куп’янськ А.Мєтєльов.