25.07.2015

Куп’янська ОДПІ повідомляє:

Куп’янська ОДПІ повідомляє:

 

банер-миндох

 

 

 

На соціальний захист Куп`янською ОДПІ з початку року спрямовано 158 млн.грн. єдиного внеску

Про це повідомила під час зустрічі з представниками ЗМІ заступник начальника Куп`янської ОДПІ Інна Богатирьова.
Плановий показник перевиконаний на 9,5 %. Додатково надійшло 13,6 млн.грн.. Лише протягом червня 2015 року платники податків, які перебувають на обліку Куп`янській ОДПІ перерахували 31,4 млн.грн. єдиного соціального внеску. Якщо порівняти з доведеними плановими показниками, то надходження склали 120,2 %, додатково протягом червня надійшло 5,3 млн.грн. єдиного внеску
«Виконання зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування — це, перш за все, своєчасні пенсії та соціальні гарантії, зокрема, захисту на випадок безробіття та захисту від нещасних випадків й професійних захворювань, а також тимчасової втрати працездатності. А запроваджені нещодавно нові критерії щодо зниження ставок ЄСВ не тільки не зменшать надходження, а стануть також стимулом для виведення заробітної плати з «тіні», що в свою чергу сприятиме підвищенню соціального захисту громадян», — зазначає посадовець.

На Харківському кордоні митники виявили 10 кг насваю у матраці

Спробу незаконного переміщення некурильного тютюну було припинено співробітниками Харківської митниці ДФС в пункті пропуску «Тополі».
Речовину темно-зеленого кольору з вмістом рослинних компонентів було виявлено під час проведення митно-прикордонного контролю поїзду «Баку-Харків». 54-річний громадянин Республіки Азербайджан намагався приховати 10 кг насваю на полиці для багажу, загорнувши його у матрац.
В результаті у відношенні невдахи-перевізника склали протокол за ознаками ч.1 ст.483 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 100 % вартості предметів правопорушення з їх конфіскацією. Насвай — вилучено.
Довідково. Насвай — вид некурильного тютюнового виробу, традиційний для Центральної Азії. Основними складовими насвая є тютюн і гашене вапно, та інші компоненти. Гашене вапно або зола змінюють кислотність середовища ( в лужну сторону) і збільшують всмоктування нікотину в кров через слизову оболонку ротової порожнини. Вживання насвая викликає нікотинову залежність.

Ризикуючи життям: податківці Харківщини вирушили до зони АТО

П’ятнадцять добровольців — працівників податкової міліції Харківщини направилися до зони проведення антитерористичної операції. Про це повідомляє начальник оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Андрій Бєжанов.
Перед тим, як потрапити до зони АТО, усі податківці-добровольці пройшли обов’язкове психологічне тестування та отримали необхідне спорядження.
«У країні в значній кількості збільшився потік незаконного вивезення та ввозу продукції з Луганської та Донецької областей. В подальшому такі товари розповсюджуються по всій території України, — зауважує Андрій Бєжанов, — першочерговою метою працівників податкової міліції було недопущення потрапляння до українських споживачів незаконно переміщеної продукції. Однак, із наростанням конфлікту на сході країни, наші хлопці вимушені взяти до рук зброю та, ризикуючи власним життям, відстоювати суверенітет держави пліч опліч з озброєними силами України на передовій».

Паливні баталії: податкова міліція продовжує війну з підпільними цехами

Працівники податкової міліції Харківщини у рамках широкомасштабних заходів під умовними назвами «Акциз-2015″ та «Нафтопродукт-2015″ виявили міні-завод, який тонами виготовлював бензин та дизельне пальне. Про це повідомляє начальник оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Андрій Бєжанов.
Міні нафтопереробний завод з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво дизельного пального та бензину з відпрацьованої моторної оливи та газового конденсату податківці виявили у Зміївському районі. Власником даного бізнесу виявилася 39-річна харків’янка. Під керівництвом 48-річного луганчанина жінка налагодила масове виробництво паливно-мастильних матеріалів, які продавала у Харківській, Тернопільській та інших областях України. Свій бізнес «горе-підприємці» вели без жодних дозвільних документів.
Під час перевірки співробітниками слідчо-оперативних підрозділів податкової міліції нелегального міні-заводу, його працівники виробляли бензин. Пізніше останні зізналися, що ніхто з них офіційно не працевлаштований.
«У рамках кримінального провадження співробітники податкової міліції провели обшук приміщення, — розповідає Андрій Бєжанов. — Під час обшуку виявлено та вилучено близько 5,5 тон бензину на загальну суму 110 тис. грн. та близько 114 тон дизельного пального на загальну суму 2 млн. 280 тис. грн. Крім цього, вилучено обладнання, яке підприємці використовували для незаконного виготовлення паливно-мастильних матеріалів, зараз фахівці підраховують його загальну вартість».
На теперішній час проводяться заходи щодо встановлення каналів постачання продукції, вирішується питання щодо проведення експертизи зразків пального та накладення арешту на вилучене майно.
Нагадуємо, що на минулому тижні працівники податкової міліції Харківщини припинили діяльність цеху з виробництва палива у Золочівському районі Харківської області та вилучили близько 21 тони незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів.

Цікава постільна білизна

В результаті проведення спільної операції міжвідомчою робочою групою, яка була створена за дорученням Президента України Петра Порошенка з метою боротьби з контрабандою, у складі представників Управління СБУ в Харківській області, Харківської митниці ДФС, ГУ МВС України в Харківській області, Східного регіонального управління ДПС України, на підставі орієнтування УСБУ в Харківській області в купе провідника потягу «Москва — Харків» у рундуці в мішку з постільною білизною були виявлені шість ноутбуків марки «Apple».
Під час проведення письмового та усного декларування провідник запевнив, що нічого забороненого не переміщує.
За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил згідно частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушення вилучені та передані на склад митниці. Вартість товарів буде встановлена додатково.

Харківські юристи фіскальної служби захистили інтереси держави на більш ніж 800 мільйонів гривень

Більше 1000 виграних справ у судах різних інстанцій, загальна сума розглянутих на користь держави справ — 845,8 млн. грн., такі результати роботи юристів фіскальної служби регіону за півроку.
В Головному управлінні ДФС Харківської області відзначають, робота юридичних підрозділів направлена на захист економічних інтересів держави та якісне правове забезпечення діяльності фіскальних органів.
Так, нещодавно, Харківським апеляційним адміністративним судом було залишено без змін постанову окружного адміністративного суду, якою відмовлено в задоволенні позову однієї з харківських фірм до фіскальної служби області.
Позов стосувався скасування податкових повідомлень-рішень та штрафних санкцій на загальну суму 2,2 мільйони гривень.
Як розповіли юристи відомства, судом апеляційної інстанції підтверджено прaвомірність проведення планової виїзної перевірки, під час якої податківці встановили відсутність факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Так, позивач — приватне підприємство, яке займалося грузоперевезеннями, навіть не в змозі було надати правильно оформлені товарно-транспортні накладні та належну документацію. Одного з контрагентів взагалі не виявилося за юридичною адресою. А ось друге підприємство-контрагент надало документацію, де згідно товарно-транспортних накладних водій здійснював перевезення вантажу кожного дня з одного міста в друге, при цьому долаючи багато сотень кілометрів, що унеможливлює, з урахуванням часу в дорозі, здійснення фізичного переміщення автомобіля.
Тож правовики дійшли висновку, що усі операції, які здійснювало підприємство-відповідач, мали на меті штучне формування валових витрат та податкового кредиту та довели правомірність прийнятого ними податкового повідомлення-рішення в рамках правового поля.

ДФС надано пропозиції щодо удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ

Система електронного адміністрування ПДВ може бути удосконалена. Відповідний законопроект (№2173а від 30.06.2015), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу, вже зареєстрований у Верховній Раді України.
Зміни були підготовлені за результатами засідань робочої групи, створеної при Міністерстві фінансів України за участі представників ДФС та бізнес-спільноти, а також засідань у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політки за участі народних депутатів.
«Метою законопроекту є удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ за пропозиціями бізнесу та виправлення помилок платників, допущених під час роботи системи в тестовому режимі», — пояснює директор Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неля Привалова.
Законопроект спрямований на врегулювання низки питань. Так, зокрема, відповідно до спецрежиму оподаткування суми ПДВ сільськогосподарських товаровиробників не підлягають сплаті до бюджету, а підлягають перерахуванню на їх спеціальні рахунки. Таким суб’єктам пропонується відкриття додаткових електронних рахунків, кошти з яких автоматично перераховуватимуться на спеціальні рахунки таких платників у день їх зарахування на електронний рахунок. Це дозволить с/г товаровиробникам уникнути «заморожування» коштів, оскільки на сьогодні кошти на спеціальні рахунки таких товаровиробників перераховуються після подання податкової декларації.

З 01 ЛИПНЯ 2015 РОКУ ФІЗИЧНІ ОСОБИ ПОЧАЛИ СПЛАЧУВАТИ ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК

В Україні з 01 січня 2015 року кожен власник автомобіля об’ємом двигуна понад 3000 куб. см та терміном використання менше 5 років, з дати першої реєстрації, щорічно повинен платити транспортний податок у розмірі 25 000 гривень за кожен автомобіль.
При цьому, податок нараховується незалежно від типу палива, яке використовується транспортним засобом.
Слід врахувати, якщо закінчення 5-ти річного терміну використання автомобіля, після дати першої реєстрації, наприклад у червні поточного року, контролюючі органи нарахують власнику транспортний податок за 6 місяців поточного року у сумі 12 500 гривень.
У разі продажу транспортного засобу протягом року, податок розраховується попередньому власнику з 1 січня поточного року до початку місяця, коли він втратив право власності, а новому власнику — починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів від дня вручення їм контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за місцем реєстрації транспортних засобів.
Згідно з нормами Податкового кодексу, якщо фізична особа не сплатила податок у зазначений термін, на суму несвоєчасної сплати нараховується штраф у розмірі 10% (при затримці до 30 календарних днів включно) або 20% (при затримці більше 30 календарних днів).
Крім того, нараховується пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ. Якщо взяти нинішню ставку НБУ 30%, то 120% — це 36% (за повний рік прострочення). Тобто 9 тисяч гривень.

З якого часу подається звіт по єдиному соціальному внеску за новою формою?

Куп`янська ОДПІ звертає увагу, що з 30.04.2015 року затверджено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (наказ Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435).
Враховуючи вище викладене, звіт по єдиному соціальному внеску, починаючи з 01.06.2015р. (зі звітності за травень) подається до фіскальних органів за новою формою.

Чи треба підприємцю здавати звіт із ЄСВ за відсутності працівників?

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону про ЄСВ обов’язок подавати звітність покладено на платників єдиного внеску. А як відомо, форму №Д4 підприємці формують саме як платники-роботодавці. В зазначеному випадку підприємець не має статусу роботодавця, визначеного в п.1 ч.1 ст.4 згаданого Закону.
Чітко відповідь по даному питанню зазначено в п.11 р.11 Порядку №435 згідно з яким фізичні-особи підприємці у яких немає найманих працівників і виплат фізособам за послуги (роботи) за ЦПД, звіту за формою №Д4 не подають.

Затверджено форму повідомлення про прийняття працівника на роботу

Відповідно до нової редакції ст. 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» затверджено форму такого повідомлення. Відтак визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Строки для видачі довідки про відсутність заборгованості

Відповідно до пп. 2, 3 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі — Довідка), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567 (далі — Порядок), Довідка видається за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги, безоплатно на підставі заяви про видачу Довідки (додаток 2 Порядку).
Строк розгляду заяви платника податків та видачі Довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів (п. 4 Порядку).
Пунктом 6 Порядку визначено, що строк, протягом якого Довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся до органу доходів і зборів за отриманням Довідки протягом строку її дії, вона підшивається до справи платника податків.
За наявності у платника податків податкового боргу контролюючий орган готує лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі Довідки, який надсилається на адресу платника податків (п.8 Порядку).
Щоб отримати зазначену довідку, потрібно звернутися до Центру обслуговування платників територіального органу ДФС за основним місцем обліку.

Право на формування податкового кредиту підприємцем

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Для юридичних осіб чи фізичних осіб — підприємців, які є платниками ПДВ, норми розд. V ПКУ не передбачають будь-яких відмінностей при визначенні сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню.
При цьому відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Тобто суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. Отже, такий суб’єкт права власності як фізична особа — підприємець не відокремлюється.
Враховуючи те, що суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа — підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, а придбання, спорудження, будівництво такого майна суб’єктом підприємницької діяльності — фізичною особою — підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, може здійснюватись ним виключно як фізичною особою, то право на податковий кредит за операцією з придбання, спорудження, будівництва зазначеного майна не виникає.

До початку роботи працівників необхідно повідомити органи ДФС

Відповідно постанови КМУ від 17.06.15 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
* засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
* на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
* на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Застосування РРО під час роздрібного продажу пива платниками єдиного податку

З 01.07.2015 року набирають чинності зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». А саме з цієї дати пиво відноситимуть до алкогольних напоїв, а тому реалізація його повинна здійснюватися за «алкогольними правилами», тобто за наявності ліцензії та касового апарату.
Тому звертаємо увагу платників єдиного податку 1-3 груп, які здійснюють торгівлю пивом. З 1 липня 2015 року реалізація пива можлива тільки за умови наявності на місці продажу ліцензії та зареєстрованого касового апарату, дані про який вносяться у додаток до ліцензії відповідно до вимог законодавства.
Ліцензії на право роздрібного продажу пива та зареєстрований і опломбований касовий апарат необхідно придбати заздалегідь, адже на 1 липня цього року вони мають бути на місці продажу пива.

Платниками єдиного податку авансові внески сплачуються щомісячно.

Відповідно до Податкового кодексу України фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Нагадаємо, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів заяву щодо періоду щорічної відпустки необхідно подавати до територіального органу ДФС до початку відпустки. А заяву щодо терміну втрати працездатності, з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності, доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Літо — пора відпусток, як бути з єдиним податком?

Відповідно до норм Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Податкового кодексу не передбачено.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Оскільки зазначеним законодавчим актом не передбачено пільг зі сплати єдиного внеску підприємцями на час відпустки та за період хвороби, підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні. Отже, єдиний соціальний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.
З метою уникнення порушення терміну сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкового органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності — одразу після закінчення лікарняного.

Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 розд. ІІ Податкового кодексу України та п.1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі — Положення), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи — платника податків (далі — Облікова картка) та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Облікові картки фізичних осіб віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 5 розд. VII Положення).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 10 розд. VIІ Положення).
Cлід зазначити, що фізичні особи — громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за документом, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

Єдиний внесок — із мінімальної заробітної плати

Умови надання відпустки без збереження заробітної плати регламентуються розділом VI Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504).
Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:
- що надаються в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону № 504);
- за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону № 504).
У першому випадку роботодавець зобов’язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому — роботодавець має право вибору.
Законом № 504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв’язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти до згоди щодо можливості надання та тривалості такої відпустки. Тобто одного бажання працівника не є достатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця (беруться до уваги конкретні обставини).
Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Додатково повідомляємо, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи-платника єдиного податку
16.07.2015

При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи-платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку — юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України.

Про Державний реєстр розрахункових операцій
15.07.2015

Наказом Державної фіскальної служби від 09.07.2015 №485 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» визначено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Наказ розміщено на веб-порталі ДФС.

Спеціаліст з інформаційно-комунікаційного супроводження Куп‘янської ОДПІ
Олена Ляшенко.