24.10.2015

Агов, розумнику, відгукнись!

Агов, розумнику, відгукнись!

№42, 22 октября 2015г.

Дізнавшись, що з вересня ц.р. збільшуються пенсії, не кричав “ура!”. Але дещо обрадувався. Нехай пообіцяли і незначне підвищуння, однак і сотня-півтори теж на дорозі не валяються. Адже дружина одержує пенсію близько 1400 грн., а я на сотню більше.
Щоб не думати-гадати чому нас обох обминула пенсійна добавка, поїхав до Куп’янського управління пенсійного фонду. А там сила-силенна таких клієнтів, як і я. Звісно, у кожного своє “болить”.
Зайняв чергу і аж через дві години потрапив на прийом до спеціалиста по призначенню пенсії. За час, перебування в черзі, ознайомився із змістом багатьох стендів, об’яв, повідомлень, що розміщені на стінах коридору. На невеликому стенді запримітив виділений великим шрифтом напис: “Старість повинна бути заможною”. Хто автор цього вислову, невідомо. Але логіка його істинна і зрозуміла.
І нині, в переддень місцевих виборів, на гігантських стендах-бігбордах, що майже на кожному кроці красуються, читаємо щось схоже, споріднене. Що в нас українців мають бути достойні пенсії і зарплати. Що життя пересічного громадянина повинна бути казковим, щасливим. Про це сулять у ЗМІ геть всі политичні партії, як представники коаліції, так і опозиції.
Прошли роки, десятиліття, а віз і нині там. Не помічається покращення життя у нашого люду.
Вийшов з кабинету пенсійного фонду, дізнавшись, що і мені і дружині надбавки (підвищення) “не положені”. Бо, мовляв, є сила-силенна пенсіонерів, які щомісячно одержують ще менший мізер. Отак-от!
Словом, оця передвиборна тріскотня, не що інше, як говорушки-побрехушки.
Думаю, що з приходом холодів рівень прояви соціального невдоволення зросте: люди просто не зможуть оплатити тепло в своїх квартирах, будинках, гарячу воду (бойлери), водовідведення та ін. житлово-комунальні послуги. І це не дивлячись на широку програму субсидій.
А може і справді серед чинуш у київських верхах або в облцентрах знайдеться такий “розумник”, которий врозумив би збіднілий люд, навчив нас, як в нинішній скрутний час при таких пенсіях без будь-яких проблем жити-виживати. Тобто так, як у тій поговірці мовляться: “Щоб і сіно було цілим і кози ситі”.
Отож, і хочется прокричати на всю Україну-матушку: “Агов, розумнику, відгукнись!”
Всі ми знаємо і впевнені з досвіду прожитих років, що на Україні, такий розумник ще ненародився. А щоб зрозуміли можновладці простий люд, щоб відчули, як по-справжньому сьогодні животіє цей нещасний народ і, зокрема, пенсіонери — дати б їм “розумникам” наші пенсійні прибутки і право на оформлення субсидії. Хай би скуштували нашого життя-буття.

Ковальчук Олександр Олександрович, пенсіонер.