04.04.2016

«Газовая атака 2»

«Газовая атака 2»

№8, 25 февраля 2016г.

У продовження теми, розпочатої у “Франті” в №5 від 4 лютого, хочу висловити свої думки щодо “газової атаки”, здійсненої ТОВ “Харківгаз Збут” до споживачів блакитного палива.
Як на мою думку, надання споживачам газу “Заяви-приєднання” замість належної, усталеної практикою з надання підписаного й завіреного печатками умов типового договору – це вже є порушенням конституційних (ст.57) прав споживачів, якими визначено, що кожному гарантується знати свої права та обов’язки, котрі у розданій “Заяві-приєднанні” не вказані і котрі були визначені саме в умовах договору про постачання природного газу побутовим споживачам. І дійсно, не в кожного є можливість шукати зміст цього договору в Інтернеті чи газеті “Слобідський край”, яка, до речі, не є урядовою. Як на те пішло, при оформленні договорів, ми, споживачі, теж могли б “підписати цю “Заяву-приєднання” нотаріально незавіреним своїм підписом в Інтернеті. Але ж ТОВ “Харківгаз Збут” вимагає від нас порядності й безумовного оригіналу нашого підпису в “Заяві-приєднанні”.
Я спробувала витребувати в ТОВ “Харківгаз Збут” завірені копії “Договорів”. Саме “Договорів”, бо їх виявилося два, а саме: “Договір про постачання природного газу побутовим споживачам”, затвердженого Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.15р. і “Договір про надання населенню послуг з газопостачання”, затвердженого Постановою КМУ №938 від 05.07.06р. в редакції Постанови №74 від 02.03.15р., існування котрого ТОВ “Харківгаз Збут” від споживачів замовчує. Більше того, мені було надано інформацію начебто “Питання укладання… Договору про наданя послуг з газопостачання втратило актуальність…”, – інспекція з питань захисту прав споживачів у Харківській області.
Це так звані ринкові відносини – ТОВ “Харківгаз Збут”, пропонуючи-нав’язуючи споживачам підписання Договору саме через “Заяву-приєднання”, перш за все захищає свій зиск і свої інтереси як монополіста, а не інтереси споживача. Законом України (далі – ЗУ) “Про захист прав споживачів” (ст.18) визнається недійсним укладання такого договору, бо всупереч принципу добросовісності наслідком такого “Договору” є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків саме на шкоду споживачам.
Хто ж повинен зробити аналіз запропонованих ТОВ “Харківгаз Збут” газових Договорів на виявлення умов, що обмежують права споживачів (ст.18 ЗУ “Про захист прав споживачів”)? І що лишається мені, як споживачеві?
Варіантів два: перший – підписуй “Заяву-приєднання” і йди в кріпацтво до ТОВ “Харківгаз Збут”, який знімає з себе відповідальність (п.8.4, Договору) за “будь-які перебої в газопостачанні”, за “будь-яке погіршення якості природного газу” і, натомість, вимагає від споживача “безперешкодного”, не уточняючи разів в день, тиждень чи місяць, вдень чи вночі, але “безперешкодного доступу” до газових приладів/пристроїв і газового лічильника споживача, що так і нагадує: “Может тебе дать и ключ от квартиры, где деньги (пенсия) лежат?”, котрих не у всіх споживачів вистачає, щоб сплатити за газ. У разі непідписання “Заяви-приєднання” ТОВ “Харківгаз Збут” погрожує відключити споживача від газопостачання…
Варіант другий: відстоювати свої права – за законом споживач саме протягом одного місяца (до кінця лютого) забов’язаний укласти Договір з ТОВ “Харківгаз Збут”, підготовлений ним саме на основі типового договору (ст.20, п.2 і ст.26, п.5 ЗУ “Про житлові комунальні послуги”), але не в безумовній редакції типового договору, як пропонує ТОВ “Харківгаз Збут”.
Який з Договорів більш вигідний для споживача? Як на мою думку, це “Договір про надання населенню послуг з газопостачання” як більш кращий і більш звичний для споживачів варіант. А саме:
А) Договір за “Заявою-приєднанням”: згідно ст.634, п.1 – ЦКУ ТОВ “Харківгаз Збут” пропонує споживачеві лише (!) безумовне, “без вибриків” щодо якості газу, оплати приписок за газ, приєднання споживача до несправедливих, не на користь споживача, умов Договору в цілому. При цьому споживач не може запропонувати свої умови Договору. Як у М.Жванецкого: “Раз – лежать! Два – тихо”. При цьому п.8.4 Договору ТОВ “Харківгаз Збут” знімає з себе відповідальність за якість газу, перебої в транспортуванні газу і більш того – Договором НЕ передбачено розв’язання спорів щодо якості, транспортування, оплати за газ шляхом складання-підписання-задоволення Акта-Претензії, що передбачено ст.18 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” та звернення за захистом до органів виконавчої влади, правозахисних організацій тощо.
Б) Договір “Про надання населенню послуг з газопостачання” теж має свої недоліки. Але: п.16 Договору начебто обіцяно, що нормативні показники повинні відповідати ГОСТу 5542-87…, п.37 – обіцяє можливість складання Акта-претензії “У разі порушення постачальником та/або газорозподільчим підприємством умов Договору…”. Крім того, за законом, як на ринку – торг не лише “уместен”, але й забезпечений/узаконений, а саме:
– Договором є саме домовленість сторін (ст.626, п.1 ЦКУ), а не ультиматум у вигляді “Заяви-приєднання”;
– Зміст Договору становлять пункти, визначені (УВАГА!) на розсуд НЕ лише ТОВ “Харківгаз Збут”, але й споживача, погоджені ними та умови, які є обов’язковими відповідно до актів ЦКУ (Постанови КМУ, НКРЕКП). Це так звані типові умови або пункти типового договору (ст.628, п.1 – ЦКУ).
І чому саме споживач, як сторона, що приєдналася, а не міськвиконком, інспекція з захисту прав споживачів чи прокуратура тощо має доводити, що він НЕ прийняв би цих умов приєднання за наявності в нього можливості брати участь у визначенні умов Договору (ст.634, п.2 – ЦКУ). Чому ми залишилися сам на сам зі своїми бідами-проблемами?
Бо вища влада нас “душить” Постановами…, а місцева опускає очі долу й робить вигляд, що все в порядку!
Виявляється, що такі повноваження в Куп’янської міськради є, а саме: ст.28 – ЗУ “Про захист прав споживачів”, згідно якої: 1. Куп’янська міськрада з метою захисту прав споживачів має право створювати при міськвиконкомі структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі:
1.1. Розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів;
1.2. Аналізувати Договори, зокрема й Договори про надання послуг з газопостачання, що укладаються прадавцем/постачальником ТОВ “Харківгаз Збут” із споживачами газу, з метою виявлення умов/пунктів, які обмежують права споживачів…
Але мені на мої письмові Заяви/Інформаційні запити і на особистих прийомах головою МВК Войтюком О.В. 19.01.16р. та заступником міського голови, начальником управління ЖКГ АМ Стокозом С.В. 20.01.16р. було необгрунтовано, без посилання на чинне законодавство, відмовлено як у проведенні аналізу умов/пунктів “газових договорів”, так і в наданні відповідних консультацій з питань захисту моїх прав, як споживача, при укладанні цих “газових договорів”.
Мені не хочеться думати, що фаховість та освіта службовців юридичного відділу та управління ЖКГ міськвиконкому заважають надати первинну правову допомогу в належному укладанні “газових договорів” між споживачем та ТОВ “Харківгаз Збут”.
Тож наразі, як і всі споживачі, я маю два варінти отримання послуг з газопостачання а саме:
Варіант перший, який мені нав’язує ТОВ “Харківгаз Збут”, не чекаючи, поки цей “…Збут” здійснить свою погрозу “відрізати” мені газ: одягти кепку “МОЗГИ” і в кепці чи без кепки – підписувати все без розбору, що тобі підкинуть. А потім жалітися в усі інстанції й чекати, що тобі колись (!) може (!) при наведенні порядку в газових Договорах допоможуть “дядьки Обама, Путін” чи “тітонька Меркель”. Дочекатися б!
Але я особисто обираю варіант другий: звернутися до голови Куп’янської міськради Войтюка О.В. із публічною, через газету, Заявою – Прошу Вас:
1) Забезпечити проведення аналізу запропонованих мені ТОВ “Харківгаз Збут” умов/пунктів Договорів – “Про надання населенню послуг з газопостачання” та – “Про постачання природного газу побутовим споживачам”, він же ж Договір “Заява-приєднання”, з метою виявлення в них умов/пунктів, які обмежують права споживачів. Підстави: ст.ст.19; 40; 57; 42 (4 абзац) – Конституції України; ст.ст.17 п.2 та п.3; 273 п.1 – ЦКУ; ст.5 п.3 та ст.28 ЗУ “Про захист прав споживачів”.
2) Про прийняте Вами Рішення – повідомити мене: письмово, у строк передбачений чинним законодавством, з посиланням на чинне законодавство, зазначенням порядку оскарження. Підстави: ст.ст.18; 19; 20 – ЗУ “Про звернення громадян”.

24.02.16р., Спірідонова Т.М.