08.04.2016

Стоп! Уже прийшли!

Стоп! Уже прийшли!

№11, 17 марта 2016г.

З кожним днем колишній ливарний завод-гігант на очах все більше й більше руйнується. І цей процес наближається до свого страшного завершення.
Щоправда, ще стоїть незруйнованим дев’ятиповерховий адмінбудинок. Хтозна, скільки йому відведено часу ще отак безпечно стояти. Тут щоденно стоять з добрий десяток легковиків, поки ще. Видно, ще в численних кабінетах цієї будівлі сидять в керівних кріслах окремі керманичі-управителі, які керують руйнацією підприємства. Та ще й платню отримують.КЛЗ АБК иномарки
А на фоні цього руйнування кидається в очі стенд, що стоїть поруч із заводоуправлінням біля розбитої вщент дороги-асфальтівки. Цей стенд складається з декількох великих щитів, котрі давно вже втратили свою свіжість і привабливість. А от за їх актуальність краще змовчу. Нехай читачі самі вирішують.
На першому щиті об’ява про розпродаж б/у будматеріалу. На другому – зображений художником великий портрет сталевара в спецодязі. На одному з щитів, розташованому посередині, напис: “Історія Куп’янського ливарного заводу”. По хронології йде опис від початку будівництва заводу й до його завершення: “1962р. – забито перший кілок новобудови; 1965р. – пуск ремонтно-механічного цеху; 1966р. – перша плавка (чавунно-ливарний цех №1);… 1989р. – досягнення виробничої потужності 293 тис.т. литва на рік і т.д. Поруч стенд з назвою “Товарна продукція”. Серед переліку численних видів продукції значаться: чавун для моторо- та с/г машинобудування; комплекси відливки деталей для вагонобудування; художнє литво (для паркових зон); землеобробні машини і багато ін. Ще один стенд має назву “Перспективи розвитку заводу”. І тут дізнаємося, що це втілення передових технологій, дизельні двигуни, втілення технологій світового рівня з залученням закордонних інвесторів і т.д, і т.п. А наприкінці заклик: “Пропонуємо активну співпрацю в наших проектах”. А навкруги і поруч зі стендом-комплексом “красуються” зарості бур’яну й величезні колючі кущі шипшини. І поруч з усім цим – великий кольоровий український тризуб – герб нашої незалежної держави…
Після всього перечитаного й побаченого здається, ніби ти перебуваєш у якомусь сні-кошмарі.
Ще на мить-другу зупиняюсь біля стенду “Перспективи розвитку заводу” і з болем у серці й гіркотою на душі відчуваю й бачу, до якої “перспективи” докотився колишній завод-гігант. Розвал, хаос, руїни!!! І тут же на думку спливають слова Леніна: “Верной дорогой идете, товарищи!” Хто ж ці вчорашні “ленінці-товариші”, що вели нас отакими пагубними дорогами? Хотілося б знати їх поіменно. Сумно, що багато хто з них і сьогодні торує ту ж саму “стезю”, ведучи Україну до “світлого майбуття”, а точніше – до прірви. А чи не пора б вже їм і їм подібним сказати: “Стоп! Уже прийшли!”
Траплялося й трапляється так тому, що ми, народ, обираємо їх депутатами, вручаємо їм мандати в крісла голів різного рівня. Своїм потуранням і своєю байдужістю даємо їм змогу за-ймати керівні посади по всій вертикалі влади, не розуміючи, кого допускаємо до управління країною. Інакше – не вміємо відрізнити “зерна від полови”. Тому й маємо те, що маємо. Допоки?

К.Сашин