17.03.2017

Відкритий лист

Відкритий лист

№10, 9 марта 2017г.

 

Відкритий лист до Уповноваженої ВР України з прав людини Валерії Лутковської

 

Шановна пані Валерія! У мене склалося враження, що положення 2) п.1 ст.17 “Порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів” ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” (далі – 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП”) не просто “НЕ відповідає”, а явно – СУПЕРЕЧИТЬ положенням Конституції, ст.30 “Право на недоторканність житла” та ст.50 “Право на вільний доступ до інформації про безпечність довкілля для життя і здоров’я” у вигляді житлово-комунальних послуг з тепло-, газо-, водо-, електропостачання та інше.
Так, відповідно до статей 30 і 50 Конституції – житло фізичної особи-споживача є НЕдоторканним і надання ЖК-послуг, що супроводжуються проникненням до житла (володіння споживача), проведення в ньому будь-якого огляду чи обшуку може відбуватися саме за вмотивованим рішенням якщо не суду, то обов’язково за вмотивованим і обгрунтованим рішенням, приписом чи нарядом-завданням виконавця/виробника ЖК-послуг. Проте, всупереч Ст.Ст. 30, 50 Конституції, положенням 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП” – порядок проникнення виконавця/виробника до житла споживача є можливим взагалі без пред’явлення не те, щоб обгрунтованого, а будь-якого рішення, припису чи наряду-завдання, а саме:
“Споживач зобов’язаний забезпечити доступ до мережі, засобів обліку, арматури, тощо представників виконавця/виробника” за наявності у них лише відповідного посвідчення, в якому не вказуються мета, причини та спосіб проведення огляду чи обшуку в помешканні споживача. Якщо пред’явлення лише посвідчення у невідкладних випадках, (пов’язаних із ймовірним значним ризиком обо загрозою для життя людей та майна) навіть не обговорюється, то зазначених у 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП” випадках “для встановлення і заміни санітарно-технічного, інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку (і особливо!) тощо…” – є неприпустимим проникнення до житла споживача без пред’явлення вмотивованого рішення, припису чи наряду-завдання.
У цьому випадку, на мою думку, обмежуються конституційні права споживача не лише на недоторканність житла, але й на отримання інформації щодо безпечності для життя і здоров’я довкілля, предметів побуту споживача, яка, відповідно до ст.50 Конституції, “ніким не може бути засекречена”.
Так, процедура пред’явлення виробником/виконавцем лише “відповідного посвідчення”, всупереч ст.50 Конституції, унеможливлює отримання споживачем інформації:
- про наявний чи загрозливий стан довкілля, предметів побуту;
- не надає обгрунтування мети, необхідності проникнення до житла, володіння споживача;
- не містить у собі необхідний перелік, об’єм проведення огляду та/чи обшуку у помешканні споживача;
- не містить у собі перелік приладів та пристроїв, що є необхідними та достатніми для проведення огляду чи обшуку;
- не зазначено інвентарні номери цих приладів та пристроїв, а також їх придатність до роботи, огляду, обшуку у вигляді даних актів метрологічної та/або технічної повірки.
При цьому, відповідно до ст.527 п.2 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), споживач має право вимагати доказів того, що вказані у 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП” робота, послуга дійсно: — виконується; — виконується належним чином; — виконується належним виробником/виконавцем. І саме споживач несе ризик непред’явлення такої вимоги у вигляді неналежного виконання некваліфікованим виконавцем, неліцензованим чи неафілійованим виконавцем тощо.
Тому, на мою думку, відповідно до ст.215 п.1 ЦКУ, є НЕдійсним, НІкчемним правочином прийняття ВРУ положень 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП” через недодержання при його прийнятті вимог ст.203 п.1 ЦКУ, а саме: зміст 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП” не може суперечити ст.30 та ст.50 Конституції і відповідним їй ст.ст. 311 та 293 ЦКУ. Відповідно до ст.215 п.2 ЦКУ у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
То ж, на мій погляд, у затвердженому ВРУ положенні 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП” щодо права виконавця/виробника на проникнення до помешкання споживача за пред’явлення лише “відповідного посвідчення” і без пред’явлення відповідного рішення, припису, наряду-завдання тощо встановлюється такий порядок проникнення до житла, який застосовується при безпосередньому переслідуванні “осіб, які підозрюються у вчиненні злочину…” (вочевидь, у крадіжці газу, води, електрики тощо), що є порушенням презумпції невинуватості споживача.
P.S. У листі до Уповноваженої ВРУ, відправленого Укрпоштою, зазначаються конкретні приклади, які вже трапилися з автором і призвели до порушень конституційних прав на недоторканність житла споживача.

Т.Марківна