24.05.2017

Претензії до Уповноваженої ВРУ з прав людини В.Лутковської

Претензії до Уповноваженої ВРУ з прав людини В.Лутковської

№20, 18 мая 2017г.

Рекомендованим листом №6370106373250 від 20.03.17р. я звернулася до Уповноваженої Верховної Ради України (далі Уповноваженої ВРУ) з прав людини В.Лутковської із заявою про законодавче забезпечення можливості реалізації мною конституціїного права на недоторканність житла при отриманні житлово-комунальних послуг.
З позначкою “З повагою…” за підписом представника з питань дотримання соціально-єкономічних та гуманітарних прав Д.О.Ляха за вихідним №8.3/9-С287816.17/20-69 від 20.04.17р. мені було надіслано повідомлення, як на мене, про небгрунтовану відмову у забезпеченні припинення дій положення 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” (далі — ЗУ “Про ЖКП”), змістовна сторона якого суперечить ст.30 Конституції України.
Моє враження щодо повідомлення представника Уповноваженої ВРУ Д.О.Ляха:
Змістовна сторона повідомлення свідчить про вияв саме неповаги представника Уповноваженої ВРУ Д.О.Ляха не лише до мене, пересічної громадянки, а навіть до букви закону, зокрема окремих положень Конституції України, ст.ст.3, 8, 19, 22, 30, 92, 101; Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) ст.ст. 27, 203 п.1 та п.4, 228, 237, 272, 273, 274, 276, 311, а також ЗУ “Про звернення громадян”, ст.ст. 7, 15, 19, 28.
Я зверталася до Уповноваженої ВРУ з прав людини, як до посадової особи, що, відповідно до ст.101 Конституції, здійснює парламентський контроль за додержанням в Україні конституційних прав і свобод людини і громадянина. Зверталася з надією, що задля реалізації конституційного, ст.30, права пересічних громадян на недоторканність житла при наданні житлово-комунальних послуг Уповноважена ВРУ хоча б у вигляді морального впливу виступить на парламентських слуханнях чи направить відповідного листа Голові ВРУ чи до Конституційного Суду. Але сподівалася марно.
Повторюю, що як на мій погляд, ст.17 “Порядок доступу до житла та іншого володіння особи…” — ЗУ “Про ЖКП” повинна містити положення, що забезпечюють недоторканність житла споживача. Але на разі, відповіно до 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП”, існує практика, коли служби ЖКП у випадках, що не є аварійними, не є невідкладними мають право за пред’явлення лише самого посвідчення проникати до помешкання споживача. Фактично таке НЕвмотивоване, без документального підтвердження мети проникнення до помешкання споживача, проведення будь-якого огляду чи обшуку технічного стану, перевірки показань приладів обліку і, особливо, вседосзволене “ТОЩО”, без наряду допуску суперечить ст.547 п.1 ЦКУ і визнається як нікчемний правочин, вчинений із недодержанням письмової форми.
Також згідно 2) п.1 ст.17 ЗУ “Про ЖКП” прникнення до житла може здійснюватись “.. згідно з істотними умовами договору”. Проте, у 11) ст.26 “Істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем” ЗУ “Про ЖКП” — є відсутнім перелік таких істотних умов договору. Тож виходить, що, всупереч ст.92 Конституції, держава ЗУ “Про ЖКП” НЕ визначила, НЕ встановила право споживача на недоторканність його житла при отриманні ЖК послуг і НЕ забезпечила гарантії дотримання цього права.
Таким чином, саме невизниченність, відсутність у ЗУ “Про ЖКП” чітко прописаних положень документального обгрунтування Приписом чи нарядом-завданням, допуском необхідності, достатності, об’єму, достовірності, своєчасності процедури проникнення виробника/виконавця ЖК послуг до помешкання споживача, як на мене, сприяє поширенню негативної практики надання ЖК-послуг, коли споживач пред’являє виконавцю/виробнику претенції щодо якості продукції, роботи чи послуги, а виробник-виконавець замість належного акта-претензії, всупереч Правилам та Договору, складає акт перевірки засобу обліку.
При цьому складається враження, що Україна ст.1 Конституції лише позіціонує себе, як “…демократична, соціальна, правова держава”. А на справді: демократія — лише декларується, належний соціальний захист мають лише депутати та держчиновники, а права пересічних людей надаються пересічним громадянам рівно стільки, скільки захочуть дати провладні чиновники, і то не в тому об’ємі, що задекларовано законодавством.
Тож замість законовавчого забезпечення конституційного, ст.30, права на недоторканність житла, влада залишає нас на призволяще, лишаючи нам, так би мовити “свободу” договору у договірних відносинах (ст.ст.13 і 626 ЦКУ) з монополістом виробником/виконавцем. Ну зовсім рівні права: статки і можливості монополіста ЖК послуг і статки пересічного громадянина, а надто пенсіонера. Монополіст завжди перш за все піклуватимиться за свої зиск, вигоду і інтереси, а не про інтереси споживача. Монополіст наразі нехтує претензіями та протоколами розбіжностей поданих споживачем (маю досвід), бо законом такі права споживача не захищено.
Щодо процедури розгляду заяви. Складається враження, що розгляд заяви Уповноваженою ВРУ з прав людини є відпискою та суперечить чинному законодавству. Про це свідчить, що у наданому мені повідомленні є відсутнім зазначення вхідного реєстраційного номера моей заяви, що сприймається, як замовчування (ст.230 ЦКУ) факту її реєстрації.
Також свідченням того, що моя заява Уповноваженою ВРУ належним чином не розглядалась є те, що жодним словом НЕ було обгрунтовано повернення додатків поданих мною до заяви на восьми аркушах. Повернення мені цих додатків, вочевидь здійснено явно не з метою дійсного вирішення/забезпечення мого права на недоторканність житла а навпаки для створення враження відсутності “…належного правового обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень)”. Саме додатки забезпечували аргументування фактів, викладених у заяві. Без додатків заява не є обгрунтованою.
Тож, якщо в продальшому буде ініційовано дійсний рогляд поданой мною заяви, я погоджуся повторно надіслати повернуті вами додатки за умови подання Уповноваженою ВРУ з прав людини додаткового письмового запиту.
І насамкінець. Я не є фахівцем з права на відмінц від представника самої Уповноваженої ВРУ дотого ж з прав людини Д.О.Ляха, та мені було б соромно відправляти інваліду другої групи відписку про те, що інвалід має “з розумінням ставитися до того, що внесення змін до законів… належить до виключних повноважень” ВРУ, а не Уповноваженої ВРУ. І, як НЕфахівець з права, я би, відповідно до ст.7 ЗУ “Про звернення громадян”, “в термін не більше п’яти днів” переслала би заяву “за належністю відповіному органу чи посодавій особі” для дійсного розгляду заяви.
На підставі вищевкзаного провести службове розслідування факту неналежного розгляду представником з питань дотримання соціально-єкономічних та гуманітарних прав Д.О.Ляхом поданої мною заяви про законодавче забезбечення реалізації мною конституційного, ст.30, права на недоторканність житла при отриманні житлово-комунальних послуг.

Т.Марківна