19.08.2017

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Державна фіскальна служба

 

 

 

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладено на податкових керуючих.

Також затверджено, що перевірка стану збереження заставного майна може проводитися протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна в податкову заставу.
Опис майна в податкову заставу здійснюють на підставі рішення про опис майна в податкову заставу , яке приймає керівник контролюючого органу (його заступник або вповноважена особа). Рішення про опис майна в податкову заставу надають платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширено право податкової застави, оформлюють актом опису майна. Акти опису майна реєструють у журналі реєстрації актів опису майна в податкову заставу.

За яким кодом потрібно відобразити відшкодування комунальних послуг орендодавцю — відповідають податківці

ДФСУ в своєму листі від 20.07.2017 р. №1273/ІПК/11-28-12-01-16 зазначає, що якщо орендар не укладає договорів на споживання комунальних послуг та енергоносіїв із їх постачальниками, а відшкодовує (компенсує) орендодавцеві витрати на їх оплату, у договорі оренди визначають порядок обчислення вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв і їх оплати (відшкодування, компенсації).
Орендодавець — небюджетна організація включає до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані від орендаря як відшкодування (компенсацію) будь-яких витрат, передбачених договором оренди. Позаяк вони є складовою постачання послуг оренди. Орендодавець складає податкову накладну на суму орендної плати, яка включає відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.
Отже, відшкодування вартості комунальних послуг матиме такий самий код за Державним класифікатором продукції та послуг, як і власне послуга оренди — 68.20, адже відшкодування комунальних послуг є складовою орендної послуги.

Сплата ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб та військового збору зросла більш ніж на третину

Протягом першого півріччя 2017 року до зведеного бюджету надійшло 77,7 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, це на 35,4%, або на 20,3 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали майже 57,4 млрд. грн.
«У червні податку на доходи фізичних осіб було сплачено 15,3 млрд. грн. Цей показник на 37,4% перевищує аналогічний період минулого року», – зазначив Павло Дроняк.

У Міжрегіональній митниці ДФС відбулася робоча нарада з питань аналізу та управління ризиками

20 липня 2017 відбулася робоча зустріч керівництва Міжрегіональної митниці ДФС з представниками проекту Федерального Міністерства фінансів Німеччини та керівниками департаментів Державної фіскальної служби України з питань аналізу та управління ризиками, організації спільних заходів з протидії митним правопорушенням.
Під час зустрічі було надано позитивну оцінку роботі Міжрегіональної митниці ДФС, проте наголошено, що на даний час митниця працює у ситуативному форматі, не використовуючи у повному обсязі надані повноваження та фаховий потенціал.
Учасники зустрічі підкреслили, що Міжрегіональна митниця ДФС повинна стати потужним митним органом зі специфічними повноваженнями, здатним у повному обсязі виконати функції будь-якої митниці в частині контролю за якістю та повнотою здійснення митних процедур.

У разі виявлення платником податку на прибуток помилок у фінансовій звітності, разом з уточнюючою Декларацією подається виправлена фінансова звітність (додаток ФЗ)

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Задекларовані суми ПДФО та військового збору необхідно сплатити до 1 серпня

Відповідно до пункту 179.7 статті179 Податкового кодексу України, громадяни, які задекларували доходи, отримані впродовж минулого року, повинні самостійно до 1 серпня 2017 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ними декларації про майновий стан і доходи, отримані протягом 2016 року.
Сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

У першому півріччі працівникам органів ДФС оголошено 122 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів

Протягом січня-червня 2017 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС стосовно працівників служби розпочато 278 кримінальних проваджень. З них за фактами хабарництва (ст. 368 КК України — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) розпочато 54 кримінальних провадження, за фактами зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України — зловживання владою або службовим становищем) – 135.
У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, за січень – червень 2017 року працівникам органів ДФС оголошено 122 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, у тому числі 38 – за одержання неправомірної вигоди.

Внесено зміни до декларування валютних цінностей, доходів та майна

21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №524, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №762/30630 (далі – Наказ №524).
Зазначеним Наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» (зареєстровано у Мінюсті України 11.01.1996 за №18/1043) (далі – Наказ №207).
Так, Наказом №524 уточнено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності у Національному банку України (далі – НБУ) (раніше – в регіональних відділеннях НБУ) та у державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності (без змін) (п.2 Наказу №207).

Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

Згідно з п.п.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/304995.html

Кібератака: включаємо червневі податкові накладні до податкового кредиту

Оскільки згідно із Законом України № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 р. та зареєстровані в ЄРПН по 31.07.2017 р. включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 р. або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Податкові накладні, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими

26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13 липня 2017 року № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків».
Детальніше на http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/305056.html

Набрав чинності новий порядок оформлення і видачі довідки про сплату або відсутність податкових зобов’язань

28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707.
Наказ № 568 затвердив форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки.
Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки та податкової декларації про майновий стан і доходи.
Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за формою 1ДФ?

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

За яких умов підприємець може бути платником єдиного податку?

відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

До уваги платників податку на додану вартість

Платникам податку на додану вартість, що у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник ПДВ має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.  Пояснення та/або копії документів необхідно подавати з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування, за встановленою формою J(F)1312601 (далі — Повідомлення).
Крім того, повідомляємо, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення. Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).
Також, звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань, Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений у розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Як відобразити у звітності з ПДВ червневі податкові накладні

ДФСУ у листі від 20.07.2017р. №19075/7/99-99-12-02-01-17 роз’яснила особливості декларування несвоєчасно зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж.
У випадку своєчасного подання податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року, податкові зобов’язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, згідно з нормами Закону України від 13 липня 2017р. № 2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» до 31 липня 2017 року ( включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.
Податкові накладні, які складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН після 20 липня 2017 року до 31 липня 2017 року (включно) також мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Про блокування податкових накладних, виписаних на залишки товарів, які невикористані минулого року або на послуги

Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – Критерії), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.
З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником податків на постійній основі, такий платник відповідно до п. 3 Критеріїв має право надати інформацію за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Про Порядок електронного адміністрування ПДВ

Кабінет Міністрів України Постановою від 19.07.2017 № 536 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого власною постановою від 16.10.2014 р. № 569.
Водночас, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 р. № 73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію». Детальніше на http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/305141.html

Сума винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором, є базою нарахування єдиного внеску

Сума винагороди, що нараховується (виплачується) роботодавцем – юридичною особою застрахованій особі (фізичній особі, у т. ч. іноземцю), за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором, є базою нарахування єдиного внеску.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).Детальніше на http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/305123.html

З 01.08.2017 р. застосовуються нові форми акцизної накладної

06.06.2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну України № 452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального».
Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232 Податкового кодексу Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

Як відобразити ПДВ у бухобліку

Відображення в обліку операцій із оприбуткування придбаних виробничих запасів та інших нефінансових активів, відображення сум ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту, здійснюється відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну України від 29.12.2015 р. № 1219.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій із перерахування до Державного бюджету України податків і зборів відповідно до законодавства здійснюється згідно з пунктом 5.8 Типової кореспонденції.
Відповідно зазначена інформація наводиться у фінансовій звітності у рядку 1162 «Грошові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів у казначействі» та рядку 1540 «Поточні зобов’язання за платежами до бюджету» Балансу (форма № 1-дс) (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності»).

Зміни у Порядку електронного адміністрування ПДВ

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого власною постановою від 16.10.2014 р. № 569.
Змінами Порядок № 569 приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу, що діють з початку 2017 р., зокрема:
виключено положення, пов’язані з відкриттям додаткових електронних рахунків сільгосппідприємствам, які застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;
врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (?Накл) платника податку, що реорганізується;
передбачено можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки в СЕА.
Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 р. № 73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».

Коли дебіторська заборгованість використовується для погашення податкового боргу

Мін’юсті України14.07.2017 р. за № 857/30725 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи.
Порядком визначено механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків. Детальніше на http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100005334-koli-debitorska-zaborgovanist-vikoristovuyetsya-dlya-pogashennya-podatkovogo-borgu

Актуально: відпустка для підприємця-єдинника

Відповідно до пп.295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість

22.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536 (далі – Постанова №536).
Постановою №536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок №569). Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/305288.html

Яким чином фізична особа–підприємець здійснює розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів?

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п.177.4 ст.177 ПКУ. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/305284.html

До уваги платників акцизного податку!

06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 (далі – Наказ №452).
Наказ №452 розроблено з метою реалізації змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до статей 231 та 232 Податкового кодексу України, а також виправлення деяких колізій у роботі Системи електронного адміністрування реалізації пального, які було виявлено протягом минулого року.

Нерухомість в різних населених пунктах: куди звертатись для звірки даних?

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, на право власності), контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Запрошення для платника податків

Відповідно до п. п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Як розрахувати податкову знижку

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2016 р. розраховується так:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності;
на підставі підтвердних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку — резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на денній формі навчання — 19 300 грн. (1 930 грн. ? 10 міс). Водночас при розрахунку понесених витрат слід враховувати, що розмір понесених витрат не повинен перевищувати встановленого у договорі розміру оплати за відповідний звітний період;
розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

Стан реалізації міжнародних інфраструктурних проектів за участі ДФС

Для розвитку інфраструктури пунктів пропуску Державна фіскальна служба України бере участь у реалізації кількох міжнародних програм.
Так, здійснення кількох великомасштабних інфраструктурних проектів визначено Програмою прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013». Загальна сума фінансування 20 млн. євро. Україна бере участь у проекті на правах співфінансування (10-20%).
Одним з них є «Реконструкція міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) «Устилуг», вартість якого 5 487 022,59 євро.

Місія МВФ представила свої рекомендації до плану реформ ДФС

Рекомендації до плану впровадження реформ Державної фіскальної служби України передали сьогодні, 1 серпня, експерти Департаменту з податково-бюджетних питань Міжнародного валютного фонду в.о. Голови ДФС Мирославу Продану. Рекомендації були складені за результатами роботи місії, яка тривала в ДФС з 19 липня по 1 серпня поточного року.
У документі, зокрема, визначено масштабність реформ, результати, яких вони покликані досягти, ризики виконання та можливі шляхи управління ризиками тощо. Також складено дорожню карту заходів, які потрібно здійснити для досягнення цих цілей
«Ми вдячні представникам місії МВФ за проведену роботу. Впевнений, що зроблений міжнародними експертами детальний і ґрунтовний аналіз тих реформ, які зараз тривають в фіскальній службі, дозволить нам більш ефективно та скоординовано працювати у цьому напрямі», – підкреслив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Спадщина й ПДФО

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що з доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним спадщини, відповідно до ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України сплачується податок на доходи фізичних осіб.
Зазначеною статтею визначено, що об’єкти спадщини поділяються з метою оподаткування на:
- об’єкти нерухомості, об’єкти рухомого майна, об’єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках, готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця.

Затверджено Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування

14.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 (далі – Постанова №476).
Постановою №476 затверджено Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них (далі – Порядок).
Цей Порядок визначає механізм здійснення контролю за використанням вивільнених коштів у зв’язку із звільненням від обкладення податком на прибуток підприємств відповідно до п.41 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660) та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них.

Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

Згідно з пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Яка відповідальність передбачена за несплату податку за землю фізичною особою?

Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Глеб Мілютін: Надходження до зведеного бюджету сягнули понад 9,6 млрд. гривень

Це на 2,1 млрд. грн. або на 29 % перевищує показники січня-липня минулого року.
З початку року до державного бюджету забезпечено збір у сумі 4 млрд. грн., місцеві бюджети отримали понад 5,6 млрд. гривень.
Зокрема, до загального фонду державного бюджету надійшло 1,8 млрд.грн. податку на додану вартість (надходження збільшились на 473 млн.грн. або на 35 %).
Понад півмільярда гривень (503,1 млн.грн.) склали надходження з податку на прибуток, що на 21,2 млн.грн. більше фактичних надходжень січня-липня 2016 року.
В структурі зведеного бюджету найвищий ріст (+40 % до фактичних минулорічних показників) демонструють надходження з податку на доходи фізичних осіб.

Для розблокування податкової накладної в СМ КОР подається таблиця даних

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМ КОР), достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН діє з 1 липня 2017 року.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН затверджено Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.
У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС

При купівлі українцем автомобіля за кордоном і ввезенні в Україну для постійного користування діє наступна процедура. Транспортний засіб, який громадянин хоче придбати, декларується митному органу за його місцем проживання. Заздалегідь подається і оформляється попередня митна декларація. Сплачуються в повному об’ємі митні платежі. Після цього громадянин України має право ввозити цей транспортний засіб до країни для остаточного оформлення впродовж 10 днів.

Відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування можна оскаржити

4 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.

Головний спеціаліст сектору організації роботи Салтівської ОДПІ
Катерина Підлужна