18.11.2017

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Державна фіскальна служба

 

 

 

Майже 236,6 тис. автомобілів з іноземною реєстрацію знаходяться на території України незаконно

За 10 місяців поточного року в Україну було ввезено 865 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них майже 681,6 тис. авто ввезено у режимі «транзиту» та майже 183,4 тис. автомобілів – у режимі «тимчасового ввезення».
Станом на 1 листопада 2017 року на території України загалом перебуває понад 383,3 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них з порушенням терміну – майже 236,6 тис. автомобілів.
Так, з ввезених в режимі «транзиту» 100,8 тис. авто, понад 67 тис. перебувають на території України з порушенням терміну.
Із понад 282,5 тис. транспортних засобів, ввезених в режимі «тимчасового ввезення», майже 169,5 тис. – з порушенням терміну.

Бути ПДВ чи не бути: коли між наданням послуги та отриманням коштів відбувається зміна статусу платника

Одне із питань, які часто задають платники податків фіскальній службі – про порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання послуг особою, яка на момент їх надання ще не була зареєстрована як платник ПДВ, а оплата за надані послуги надійшла після отримання такою особою статусу платника ПДВ. Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів або ж дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відбувається за правилом першої події. У даному випадку першою подією є фактична дата надання послуг покупцю. При цьому підприємство, яке надавало послугу, на дату її надання не мало статусу платника ПДВ.
Тож надходження від покупців оплати за послуги після реєстрації особи, що надавала такі послуги, платником ПДВ, не є об‘єктом оподаткування ПДВ.

Суб’єкт господарювання реалізує пальне на експорт: чи необхідно реєструватись платником акцизного податку?

Відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з частиною першою ст.82 глави 15 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.
При цьому згідно з п.п.213.2.1 п.213.2 ст.213 ПКУ операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України віднесено до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює експорт пального, не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.

Якщо зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалась, Декларація про валютні цінності та майно не подається

Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України від 18.06.94. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами та доповненнями, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів належних їм валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України.
Контролюючі органи приймають декларації у суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 №207, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.1996 №18/1043.
Враховуючи вищевикладене, не подають Декларацію про валютні цінності суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, якщо у них відсутні валютні цінності та майно за межами митної території України.

Підстави анулювання ліцензії на виробництво спирту

Відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:
- заяви суб’єкта господарювання;
- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від момент призупинення
ліцензії;
- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом
господарювання марок акцизного податку;
- рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб’єктом господарювання
алкогольних напоїв або тютюнових виробів;
- документа, який засвідчує передачу іншому суб’єкту господарювання у власність,
володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Для аграріїв відкоригували критерії щодо блокування податкових накладних

Наказом Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ №776) внесено певні новації до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Також Наказом №776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою аграріями без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зазначене нововведення розповсюджується на с/г товаровиробників, які відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, та/або на сільськогосподарські підприємства, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування, згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року). Розмір власної чи орендовану земельної ділянки у таких с/г товаровиробників має бути загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року. При цьому, за період з 1 січня 2017 року у них не було одночасної зміни засновника і керівника. Разом із тим, у Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця), яка подана без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:
01 Живі тварини;
03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;
07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;
08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;
10 Зернові культури;
12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.
Одночасно з Таблицею передбачено подання пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків. Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу 776, буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017.
Зауважимо, інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, лише за умови дотримання усіх вищеперерахованих нюансів. Після чого розглядається підрозділами Державної фіскальної служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
З повною версією оновленого документа можна ознайомитись у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу http://zir.sfs.gov.ua).

У разі сплати єдиного внеску на неналежний рахунок передбачена фінансова санкція та пеня

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та введенням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон 2464).
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464).Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка (частини 5 та 7 статті 9 Закону №2464).
В результаті сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок, виникає недоїмка.
Відповідно до частини 3 статті 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464).
Згідно з частинами 10 та 13 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Процедура перерахування на рахунок помилково сплачених коштів визначена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі — Порядок №6).
Враховуючи зазначене, за період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня, наступного за днем подання заяви платником, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Застосування штрафу при порушенні порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Актуальна інформація для новостворених підприємців

Який період є звітним для новоствореної фізичної особи-підприємця з метою подання декларації про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування: квартал чи рік?
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб — підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації.
Враховуючи викладене вище, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

До уваги платників рентної плати за користування надрами!

Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників рентної плати за користування надрами на лист ДФС України від 31.10.2017 №29463/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» (далі – лист).
Зокрема, у листі зазначено, що у випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
Слід зазначити що, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами, середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2017 року становить 12,5 відсотка.
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2017 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 37,5 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки НБУ.

Про особливості плати за землю

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі — декларація) на поточний рік.
Внаслідок подання декларації з неправильно зазначеним КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації. В такому разі за неподання або несвоєчасне подання декларації до такого платника податку застосовуються штрафні санкції відповідно до ст. 120 Податкового кодексу.
У разі самостійного виявлення платником у раніше поданій ним декларації помилки, зокрема неправильно зазначеного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, такий платник має подати такі декларації:
за КОАТУУ, зазначеним неправильно, — уточнюючу декларацію, в якій, по-перше, відобразити відсутність земельної ділянки, по-друге, уточнити податкове зобов’язання (має бути зменшено до «0») без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України;
за правильно зазначеним КОАТУУ — або річну декларацію, або щомісячні декларації за типом «Звітна».

Внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації

Законодавством України передбачено отримання сільгоспвиробниками бюджетної дотації.
Так, законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) закон України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877) доповнено статтею 16? «Бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції ».
Механізмами реалізації положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону №1877 щодо отримання бюджетної дотації є, зокрема:
- постанови Кабміну України від 21.02.2017 №179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру одержувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації Державною фіскальною службою і Державною казначейською службою» (далі – Постанова №179) та від 22.03.2017 №178 «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» (далі – Постанова №178), які набрали чинності 24.03.2017;
- наказ Мінфіну України від 23.02.2017 №275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як одержувача бюджетної дотації», зареєстрований в Мін’юсті України 28.02.2017 року за №263/30136 (далі – Наказ №275), який набрав чинності 28.02.2017;
- наказ Мінфіну України від 23 лютого 2017 року №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Мін’юсті України 28 лютого 2017 року за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017.
Порядок включення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру визначено пунктами 5 – 18 Порядку ведення Реєстру одержувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою №179.
З даними Реєстру одержувачів бюджетної дотації можна ознайомитись в розділі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу ДФС України «Електронний кабінет платника», розміщеного на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua).

Затримка виплати заробітної плати – актуальна проблема іміджу підприємства

Ситуація із затримкою виплати заробітної плати на підприємствах досить часто супроводжується простроченням виплат інших зобов’язань платника, зокрема податкових. А це може спричинити невиконання бюджетних зобов’язань, таким чином посилюючи незадоволення та загальну напругу в суспільстві.
Відповідно до функцій та в межах компетенції фахівці ДФС постійно здійснюють моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємств, на яких є заборгованість із зарплати, заслуховують керівників таких суб’єктів господарювання на засіданнях комісій та переконують їх своєчасно виплачувати зарплату з обов’язковими відрахуваннями до бюджету.
Підприємства, на яких боргують зарплату, як правило, припускаються інших порушень податкового законодавства. Оскільки від стану зарплатних виплат залежить не лише надходження ПДФО, а й єдиного внеску, то фахівці ДФС і надалі приділятимуть питанню своєчасної оплати праці максимальну увагу.

Порядок виправлення самостійно виявленої помилки у звітній декларації акцизного податку

Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/2655 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2016 за № 1365/29495) (далі – Порядок № 14).
Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 116.07).

Виплата для організації підприємницької діяльності не включається до складу доходу фізичної особи–підприємця

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Згідно із п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст.165 ПКУ до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи, зокрема суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності визначається відповідно до Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1533).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.04).

Завідувач сектором організації роботи Салтівської ОДПІ
Вікторія Ключко