18.11.2017

«Щоб шаблі не брали…»

«Щоб шаблі не брали…»

№46, 16 ноября 2017г.

11 листопада ц.р. на відзначення 90-річчя від дня народження В.І.Кошелєва, колишнього директора колишнього ливарного заводу в ПК на Ківшарівці відбувся грандіозний концерт. З Києва приїхали артисти хору ім. Григорія Верьовки, а з Ківшарівки та Куп’янська стікалися до Палацу Культури люди, переважно, ветерани ливарного, які пам’ятають розквіт і велич заводу, пам’ятають і Віктора Івановича – людину непересічну, дуже відповідальну, вимогливу і справедливу в своїй вимогливості.
Грянули хори, розпочався концерт і заповнений вщерть зал відгукувався морем овацій на кожен виступ артистів. А були тут і запальні танцювальні номери, і виступ бандуристів, і веселі гуморески. А що вже пісень лунало! І жартівливі, і бойові маршеві, і щемливі ліричні… Кожна пісня зачіпала найпотаємніші струни душ глядачів і була в цій взаємодії така невимовна магія, що хотілося плакати з вдячності всім присутнім за щирість почуттів, за таке безпосереднє жадібне всмоктування всього того рідного, прадідівського, що жило в кожній українській душі на рівні підсвідомості або ж генетичної пам’яті, а тепер лунало зі сцени в зал, переповнений радістю за цей ковток чистого джерельного рідного СВОГО…
P.S. Їхала додому з залитого вогнями Палацу Культури до темного розхристаного міста по розбитій дорозі і думала собі: Великий Боже! Все стається з волі твоєї і беззаперечна мудрість твоя в тім, що не допустив ти побачити Віктору Івановичу загибелі свого дітища, заводу, в який вклав він стільки власного життя. І що не зможе він заплакати над убогістю припущень нинішніх очільників, що “він би порадувався тому, як тепер облаштовано все гарно та красиво…”.
Світла пам’ять достойній людині, а нам мудрості та мужності, “щоб шаблі не брали, щоб кулі минали голівоньки наші…”.

Ася Оскольна