09.12.2017

Ай, Моська!

Ай, Моська!

№49, 7 декабря 2017г.

Несть пророка в отечестве своем (Матф.13:57)

1 вересня ц.р. нашому легендарному земляку, Народному художнику України Миколі Сядристому виповнилося 80 років. А 23 листопада у сквері ім.Т.Г.Шевченка поряд з пам’ятником Великому Кобзарю було урочисто відкрито скульптурну композицію на честь творчості Миколи Сергійовича, яка виготовлена і встановлена за кошти уродженки нашого міста Лідії Миколаївни Моргунової.
Парадоксально, але широко відоме в усьому світі ім’я Миколи Сядристого тривалий час було майже невідоме на його малій батьківщині. Зустрітися з ним вважали за честь лідери іноземних держав (в т.ч., президенти США), які запрошували його на проживання в своїх державах, обіцяли створити всі умови для його безбідного життя та творчості. В князівстві Андорра персонально для мікромініатюр М.Сядристого було збудовано музей, один з відвідувачів якого написав у книзі відгуків: «Перед цим українським Майстром хочеться стати на коліна».
А на Куп’янщині, де він народився, про нього мало хто знав. І от, хоч і з великим запізненням, творчість цієї геніальної людини, нарешті, вшановано на його батьківщині. Та, як це часто трапляється, знайшлася людина, яка додала в бочку меду свою ложку дьогтю. Незадовго до відкриття композиції, коли її ще тільки встановлювали, я випадково став свідком розмови колишнього місцевого чиновника з двома літніми жінками. «Какой Сядристый – это тот, что блаху падковал?» – скрививши губи, говорив екс-чиновник. «И он хател, чтобы ему за это пачетного гражданина Купянска присвоили? Да это же ворюга, он столько денег наваровал, он же миллиардер!» Залишимо ці інсинуації на совісті цього чинуші. Та й не в ньому річ. Хочу просто розповісти куп’янчанам, що «мільярдер» Микола Сядристий мешкає не в палаці чи окремому особняку елітного селища, а в простій трикімнатній квартирі київської багатоповерхівки, яку колись отримав за чергою. Звичайна «совкова» квартира, навіть без євроремонту, з такими ж звичайними «совковими» меблями. Під Києвом у нього є проста і також «совкова» дача, тобто ділянка в 6 соток і маленький садовий будиночок. Автомобіля немає і ніколи не було. Ніякі грошові потоки через його руки ніколи не проходили. А пенсію рідна держава дала йому таку, що і у свої 80 років він змушений працювати у музеї завідуючим відділом. А інакше – не прожити. А ще він пережив два замахи на власне життя. Його молодший брат Григорій Сергійович живе в Колісниківці так, як і всі пересічні громадяни. Це можуть підтвердити всі мешканці цього села. І от же знайшлися людці, які паплюжать ім’я того, кому вони і в підметок не годяться!
Звичайно, що в будь-якій іншій країні світу Микола Сергійович був би мільйонером, а, можливо, навіть і мільярдером, і жив би він в палаці, і дачі мав би на Мальдівах та Канарах. І це було б цілком заслужено. Адже з понад ніж 7 мільярдів населення нашої планети він – єдиний такий майстер мікромініатюри. Інших, окрім нього, немає! Але він живе в Україні, яку не проміняв на заморський рай. Переконаний, що він живе не гірше, а, можливо, навіть і краще за того «мільярдера».
Але ж хто такий цей чинуша і хто такий Сядристий! Як тут не згадати дідуся Крилова: «Ай, Моська! Знать, она сильна, что лает на Слона!»

Олександр ЗУБАР, член Національної Спілки журналістів України.