13.01.2018

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Салтівська ОДПІ повідомляє:

 

Державна фіскальна служба

 

 

 

З 1 січня 2018 року стартувала кампанія декларування доходів

Салтівська ОДПІ нагадує, що цього року громадяни звітують про доходи за минулий рік за новою формою декларації. Заповнити і подати декларацію можна до 1 травня 2018 року в податковій інспекції за місцем реєстрації.
Звертаємо увагу, що до доходів, які згідно законодавчих вимог підлягають обов’язковому декларуванню, належать: доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався; доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо); спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення; доходи від продажу інвестиційних активів; іноземні доходи.
Щоб виконати свій конституційний обов’язок і подати річну податкову декларацію громадянам треба звернутися в Центр обслуговування платників.

Власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі земель звітують за новою формою

з 1 січня 2018 року оновила свою форму Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 р. №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 р. №9).
Нагадаємо, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
За нововідведені земельні ділянки платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
При зміні протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

До уваги платників — податковий календар!

Вівторок, 9 січня 2018 року останній день подання:
* звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за грудень (форма № 1-РС)
* звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за грудень (форма № 2-РС)
* звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за грудень (форма № 3-РС)
* звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень (форма № 1-ОА)
* звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за грудень (форма № 1-ОТ)

Про застосування РРО

Постановою Кабміну від 18 грудня № 984, переглянуто Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого є обов’язковим застосування РРО.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій відтепер збільшено до 500 тис. гривень або 250 тис. гривень (в залежності від виду діяльності) на один структурний підрозділ. Якщо обсяги більші — потрібно застосовувати РРО.
Фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок, можуть використовувати розрахункові книги при роздрібній торгівлі продовольчими товарами. Разом з тим, дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Також для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. гривень, обов’язково застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Про сплату ЄСВ

Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148), яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного внеску.
Такі зміни наберуть чинності з 1 січня 2018 року. Відповідно до пункту 5? частини першої статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Згідно із внесеними змінами, з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина 1 статті 10 Закону № 2464 в редакції Закону № 2148).
Водночас членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію (за віком чи за інвалідністю) або соціальну допомогу.
Члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.

Про «Електронний кабінет платника»

Чи підлягає відображенню заборгованість зі сплати єдиного внеску в електронних сервісах «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» та «Електронний кабінет платника»?

Електронний податковий сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» – це сервіс, що працює за допомогою інтерактивного банера, розміщеного на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України, у якому за допомогою екранних форм формується запит та виводиться результат пошуку інформації, яка міститься у базах даних ДФС.
Сервіс функціонує без втручання посадових осіб органів ДФС та здійснюється за допомогою перенесення інформації з баз даних ДФС про наявність або відсутність податкового боргу у платника податків, без врахування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).
Одночасно, сервіс «Електронний кабінет платника» надає суб’єктам господарювання можливість працювати з органами ДФС дистанційно у режимі реального часу, зокрема у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» платник має можливість звірити стан розрахунків з бюджетами усіх рівнів, включаючи ЄВ.
Роз’яснення з цього приводу розміщено в категорії 140.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (zir.sfs.gov.ua).

Нові критерії визначення великих платників податків

1 січня 2018 року, відповідно до змін внесених до Податкового кодексу Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», великий платник податків — це юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої:

- обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період,
- загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.
Поряд з цим, ДФС України наказом від 29.12.2017 №884 «Про внесення змін до наказу ДФС від 26.09.2017 №632» внесла зміни до Реєстру великих платників податків на 2018 рік.
Відтепер Реєстр налічує 1364 підприємства. Це на 1230 підприємств менше, ніж було в попередній редакції.

Із збільшенням мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму збільшуються податкові відрахування підприємців

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року збільшено мінімальну заробітну плату, яка тепер становитиме 3723 грн. на місяць, та прожитковий мінімум для працездатної особи — до 1762 гривень. Відповідно для підприємців, які перебувають на загальній та спрощеній системах оподаткування, збільшуються суми сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску, інформують в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.
Зокрема, починаючи з 2018 року для «спрощенців» І групи, для яких ставка єдиного податку встановлена в розмірі до 10% розміру прожиткового мінімуму, сума податку становить до 176,2 грн. на місяць,  для ІІ групи, в яких ставка податку встановлена в розмірі до 20 % від мінімальної заробітної плати –  до 744,6 грн. Єдиний соціальний внесок фізичні особи-підприємці зобов’язані сплачувати у розмірі не меншому за 819,06 грн. на місяць.
Для зручності фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній та спрощеній системах оподаткування, в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області підготовлено спеціальну листівку.

Платник податку, який утримує двох і більше дітей до 18 років має право на податкову соціальну пільгу на кожну дитину

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2018 році складає 881 гривню.
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто у 2018 році – в розмірі 881 гривні.
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.08.02).

Основні зміни до Податкового кодексу України внесеними Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями, зокрема:
тимчасово припинено систему блокування податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
змінено правила безмитного ввезення товарів на територію України, зокрема у міжнародних поштових і експрес-відправленнях;
запроваджено надання пільг з податку на додану вартість щодо окремих видів діяльності і на певні види продукції;
запроваджено поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби;
доповнено нормою, яка зазначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року;
створено Єдину базу даних звітів про оцінку нерухомого майна з метою запобігання заниження бази оподаткування (оціночної вартості) при продажу нерухомого майна;
встановлено, що якщо податковий орган у визначений Кодексом строк не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу на сплату податку на нерухоме майно, відмінно від земельної ділянки, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання;
змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків, а саме обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро;
запроваджено облік великих платників податків за неосновним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків або його територіальних підрозділах щодо наявних в межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків;
збільшено ставки екологічного податку.

До уваги платників податку на додану вартість!

У зв’язку з набранням чинності Закону України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 2245 (з 1 грудня 2017 року по 30 грудня 2017 року включно) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 (до 31 грудня 2017 року) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі.
Пояснення і копії документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у Реєстрі зупинено до 1 грудня 2017 року, платниками не подаються.
Також, у зв’язку з виключенням Законом № 2245 пункту 74.2 статті 74 Кодексу, починаючи з 31 грудня 2017 року Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (із змінами), до ДФС не подається.

Термін реєстрації податкової накладної порушено через техпроблеми на сервері ДФС: як діяти?

Чи передбачена відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, у зв’язку з технічними проблемами на сервері ДФС?
Податківці в »ЗІР» (підкатегорія 101.27) нагадують, що подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог ПКУ з урахуванням Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 29.12.2010 р. №1246.
Податкова накладна/розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ПКУ та пп. 200-1.3, 200-.1.9  та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ПКУ, а також з урахуванням Законів №851 та 852, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. №557.
За результатами перевірок, визначених п. 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Підтвердженням платнику податку про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до п. 3 Порядку №1246 операційний день триває з 0 до 23-ї години. Граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначені п. 201.10 ПКУ. Несвоєчасна реєстрація накладних в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120 -1.1 ПКУ.
При цьому відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), перелік яких визначено п. 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» має торгово-промислова палата України.

Завідувач сектором організації роботи Салтівської ОДПІ
Вікторія Ключко