07.04.2018

Куди поділись справжні чоловіки?

Куди поділись справжні чоловіки?

№14, 5 апреля 2018г.

В слабкості чоловіків – сила жінок
(Вольтер)

Нещодавно Міністерство оборони України оприлюднило дані, що, станом на березень ц.р., в Збройних Силах України проходять військову службу понад 24000 жінок, серед яких понад 3000 офіцерів, в т.ч. 42 – у званні полковника. Жінки в ЗСУ успішно освоюють такі військові професії як снайпер, гранатометник, кулеметник та цілу низку інших суто чоловічих військових професій. В бойових діях взяли участь 6000 жінок, 107 з них відзначено державними нагородами і близько 3000 – відзнаками Міністерства оборони України. Троє жінок загинуло.
Ми звикли до того, що у війни – не жіноче обличчя. Що жінок не було ні серед давніх лицарів, ні серед японських самураїв, ні серед гусарів, ні серед наших запорізьких козаків. Тому слово «чоловік» завжди було синонімом слів –«лицар, козак, солдат». Нині ж за даними соціологів багатьох країн світу паралельно з емансипацією жінок спостерігається стійка тенденція до фемінізації представників чоловічої статі, тобто проявів у них рис, характерних для жінок. У них відмирають такі суто чоловічі якості, як сміливість, мужність, стійкість, витривалість, терпіння, рішучість, почуття обов’язку. Видатний японський драматург і письменник Юкіо Місіма відзначає, що жінки від чоловіків відрізняються, зокрема, і пульсом. Але навіть в Японії, яка свято шанує свої традиції, в т.ч. самураїв, за останні 50 років пульс у чоловіків став таким самим, як і в жінок. Відмінності між ними стираються, справжніх чоловіків стає все менше, їхній бойовий дух згасає. Серед них все більше алкоголіків, наркоманів, просто хворих людей. Минулорічна призовна компанія показала, що приблизно 25% молодих юнаків за станом здоров’я непридатні для військової служби. Натомість жіноча половина людства поступово стає міцнішою і фізично і духовно. Вони все більше стають самодостатніми, незалежними від чоловіків і від них все частіше можна почути: «А де вони зараз, ті справжні чоловіки?» Мабуть, недаремно модельєри вже почали розробляти чоловічі ліфчики і стринги! В одному зі своїх інтерв’ю відомий астролог Павло Глоба пояснив цей процес тим, що впродовж багатьох віків участь у війнах брали найсильніші, наймужніші і найхоробріші чоловіки. Багато з них гинуло, а залишалися слабкі, боягузливі, нерішучі, тобто ті, що не вкладалися в традиційні стереотипи про чоловіків. Більш того, Павло Глоба прогнозує, що ця тенденція буде продовжуватися, природня роль чоловіка як глави сімейства, годувальника, воїна буде відмирати. І недалекий той час, коли за особами чоловічої статі, як за трутнями, залишиться лише одна функція – відтворення потомства. От тільки якого! Від зайця ніколи не народиться левеня і від горобця – орля! Ще якихось 30 років тому хлопець, що не пройшов сувору армійську школу, не міг вважатися повноцінним чоловіком. Розумні дівчата уникали таких хлопців, адже знали, що у нього або нічне нетримання сечі, або вада серця, або вроджена недоумкуватість. Тому всі старалися відслужити. Але згодом підросло покоління, яке вирішило, що цю школу треба неодмінно проходити «заочно» і мало не з гордістю хизувалося: «А я касанул ат армии». От і маємо, що нині в ЗСУ понад 24 тисячі жінок, а це – дві дивізії! І це при тому, що жінок у нас не призивають – всі вони пішли в армію добровільно! Минулого року три куп’янчанки також не за призовом, а добровільно пішли до війська, а на двох осіб з ознаками чоловічої статі за злісне ухиляння від призову матеріали направили в слідчі органи. Про що говорять ці факти? Питання риторичне. Ми втрачаємо тих, що віковічно вважалися сильною половиною людства. Те, що у нас багато мужніх і відважних жінок, звичайно, добре. Навіть дуже добре. Але те, що серед протилежної їм статі багато баб (не жінок, а саме баб) – це вже тривожний сигнал. І над цим варто задуматись! І не просто задуматися, а терміново міняти систему виховання чоловічої половини населення. Причому, з раннього дитинства. Як на мене, тут треба перейняти досвід горців Кавказу, де хлопчиків з самого раннього дитинства виховують майбутніми джигітами, справжніми воїнами. Їх залучають до силових видів спорту, привчають долати труднощі, терпіти біль, прищеплюють повагу до звичаїв і традицій свого народу, до взаємовиручки і взаємодопомоги. У нашого народу також багато славних традицій ще з часів і Київської Русі, і Запорізької Січі, які були або забуті, або заборонені з тавром «українського буржуазного націоналізму». Настав час їх відроджувати через військово-патріотичне виховання, масові заняття спортом, вивчення правдивої історії нашого народу, на героїчних подвигах наших сучасників – воїнів війни на Донбасі. А жінки хай залишаються прекрасною половиною людства, як це і було завжди. Невже тим «мужикам» не соромно, що їх зі зброєю в руках захищають тендітні дівчата?

Олександр МИКИТЕНКО