02.06.2018

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Державна фіскальна служба

 

 

 

Чи мають право податківці здійснювати перевірки в неробочий час або вихідні, святкові дні?

ДФСУ зазначила, що відповідно до п. 81.1 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки:
- за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ,
- та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються:
* дата видачі,
* найменування контролюючого органу,
* реквізити наказу про проведення відповідної перевірки,
* найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться,
* мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки,
* посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу. Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст. 82 ПКУ, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків. Відповідно до частини другої ст. 56 № 889-VIII для державних службовців установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Законодавством не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз’яснення Мінпраці у листі від 22.06.2007 р. №199/13/116-07, робочий час — це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.
Згідно з п. 21.1 ПКУ посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема дотримуватися Конституції та діяти виключно у відповідності з ПКУ та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.При цьому слід зазначити, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 ПКУ, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.
Отже, працівники ДФС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

Чи можливо укласти договір про одноразову сплату ЄСВ до досягнення 16-річного віку?

Салтівська ОДПІ, повідомляє, що особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ визначено платниками єдиного внеску.
Абзацом 5 ч. 1 ст. 10 цього Закону встановлено, що особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, і не належать до платників єдиного внеску, визначених п. 4 та 5 ч. 1 цієї статті, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ, мають право на добровільну сплату ЄСВ.
При цьому Законом про ЄСВ передбачено одноразову сплату ЄСВ за попередні періоди, у яких особа не підлягала загальнообов’язковому держсоцстрахуванню, у тому числі за період з 01.01.2004 р. до 31.12.2010 р., яку можна здійснювати за окремим договором (абз. 1 ч. 5 ст. 10 цього Закону).
Законом про ЄСВ установлено вікове обмеження щодо добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та відповідно періоду, з якого така особа може підлягати такому страхуванню.
Участь фізосіб у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, які не досягли 16-річного віку, чинним законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачено.

Салтівська ОДПІ: За несплату громадянами податку на доходи до 1 серпня 2018 року — штраф!

Салтівська ОДПІ, інформує, що відповідно до п. 179.7 ПКУ фізособа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
* при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
* при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, — після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ПКУ).

Легалізація заробітної плати

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
У разі порушення порядку подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю. Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати — 3723 грн. Штраф стягується не за кожне порушення, а в цілому за всі інші порушення трудового законодавства, зафіксовані під час перевірки. На посадових осіб роботодавця можуть накласти адміністративний штраф у розмірі від 510 до 1 700 грн.
Штрафні санкції застосовуються контролюючим органом за не дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Зокрема, у разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, а також порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків, контролюючий орган визначає суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, керівником контролюючого органу (його заступником) приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених ст.123 та ст.119 Податкового кодексу України.
Крім цього, уповноважені на те посадові особи контролюючих органів за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, притягають винних осіб до адміністративної відповідальності згідно зі ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення фактів умисного ухилення від сплати податків, зборів, платежів винні особи, у порядку визначеному законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.212 Кримінальним кодексом України.

Про спрощену систему оподаткування

Платники податків, які обрали спрощену систему оподаткування, про дію Закону України від 21.12.2016 року № 1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Зокрема, абзац 8 пп.292.2.3 статті 292 ПКУ містить норму щодо неможливості перебування на спрощеній системі оподаткування тих платників, які на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів мають податковий борг зі сплати податків та зборів. Такі платники мають здійснити перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування в останній день другого із двох послідовних кварталів в яких за платником рахувався податковий борг.
ДФС України у своєму листі від 13.11.2017 №30848/7/99-99-13-01-02-17 акцентує увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим, ДФС України звертає увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб’єкт підприємницької діяльності.

Про звітність платника транспортного податку

Відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) платники транспортного податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).
Враховуючи норми п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку — юридичною особою декларація з транспортного податку подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання такої декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку — юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».
Такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ.
Декларація з транспортного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595).
Звірка щодо наявних об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості
Звертає увагу власників об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Завідувач сектором організації роботи Салтівської ОДПІ
Вікторія Ключко