14.07.2018

НКП інформує:

НКП інформує:

ЗАХИСТ ДІТЕЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя людей, заподіяне аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою подією, наприклад, такою, як епідемія або пожежа, що призводять або може призвести до неможливості проживання людей на певній території або об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей або значних матеріальних втрат. У разі виникнення надзвичайної ситуації необхідно дотримуватися спокою, виконувати рекомендації та поради щодо захисту, що передаються засобами масової інформації.
Інформація про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації (аварії) передається в першу чергу до дитячих, навчальних та медичних закладів, що знаходяться в зоні можливого ураження. З отриманням сигналу оповіщення та інформації про надзвичайну ситуацію батьки (родичі дітей, вихователі, вчителі або дорослі, що знаходяться поруч з дітьми без нагляду батьків) зобов’язані вжити усі заходи, рекомендовані населенню з метою безпечного дотримання дітей.
Такими заходами, в залежності від обстановки, можуть бути: евакуація дітей разом з батьками (дорослими) з небезпечних місць, надання домедичної допомоги, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, забезпечення повноцінним харчуванням, вживання заходів щодо розшуку батьків (родичів) дітей, що загубилися.
У надзвичайних ситуаціях краще, якщо діти перебувають під наглядом батьків або інших близьких, оскільки з ними вони почувають себе у більшій безпеці. Під час надзвичайних ситуацій обов’язок стежити за тим, щоб діти не були розлучені зі своїми батьками або вихователями, покладається в першу чергу на їх сім’ю, навчальний заклад чи установу, де перебувають діти.
Якщо все-таки діти розлучаються з батьками (близькими), місцева влада чи уряд відповідають тоді за забезпечення дітям захисту та піклування. До їхніх обов’язків також входить пошук батьків або рідних дитини з метою возз’єднання сім’ї. Діти, які були розлучені зі своїми рідними під час надзвичайних ситуацій, не можуть вважатися сиротами і не можуть бути усиновлені до повного з’ясування долі їхніх батьків або близьких родичів.

Тероризм та інші пов’язані з насильством ситуації викликають стресові стани у дітей. У цих умовах діти потребують особливої уваги батьків і у можливості висловити свої почуття, описати свої враження прийнятним для їхнього віку способом. Наслідком перенесених страху і болю є прояв стресових реакцій: деякі замикаються в собі, інші стають агресивними. Якщо дитина не отримує належної допомоги, її страждання можуть посилитися.
Іноді діти віком від 3 до 6 років відчувають відповідальність за те, що сталося, і це може викликати у них почуття провини. Дітям такого віку необхідні підтримка, увага і турбота з боку дорослих, вони потребують постійного схвалення.
Діти старшого віку краще розуміють надзвичайний характер ситуації і певною мірою більш уразливі до стресових переживань, ніж діти молодшого віку. Якщо стресова реакція у дитини затягується і набуває гострого характеру, слід забезпечити йому кваліфіковану допомогу.
Малювання або ігри з ляльками та іграшками допомагають дітям висловлювати свої почуття і пристосовуватися до стресової обстановки. Відтворення сценок з повсякденного життя-поширене і корисне заняття для малюків, що допомагає їм подолати наслідки пережитого. Дітей слід спонукати висловлювати все, що їх турбує, заохочувати до самовираження, але не примушувати. Вони потребують слухача і можливості висловити пережите.
Знання, отримані як дорослими, так і дітьми допоможуть врятуватися в надзвичайних ситуаціях.

Завідувач НКП м.Куп’янськ А.В.Мєтєльов

СТРАХ – СПЕЦИФІЧНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ

Усі ми прекрасно знаємо, що таке страх. Навряд чи багато хто з нас зміг би відповісти на запитання „що таке страх”. Проте, ми розуміємо, що це емоція. Більше того, ця емоційна складова притаманна інстинкту самозбереження. Страх виникає тоді, коли людині загрожує небезпека. Це нормально відчувати страх у певних ситуаціях. Гірше, коли його немає, адже тоді людина позбавлена будь-якого почуття самозбереження.
Проте ще гірше, коли страх починає отримувати владу над нашою свідомістю. Чи бувало у вас коли-небудь відчуття страху без причини? Думаю, що бувало. Ось саме в таких випадках і потрібно починати боротьбу зі своїми страхами. Але, як же це зробити? Не кожному від природи дано стійке самовладання. Навпаки, останнім часом багато людей відрізняються підвищеною емоційністю, вони легко впадають у паніку і піддаються своїм емоціям. У даному випадку, це може привести до істерики або нервового зриву. Тому, для початку, потрібно „включити” голову і „відключити” емоції.
Що я маю на увазі? Просто запам’ятайте одне правило: як тільки ви починаєте чогось боятися, постарайтеся почати аналізувати свій страх. Шукайте причини, а не відмовки. Причини повинні бути чіткими і зрозумілими. Якщо таких немає, то і страх повинен зникнути, так як ви, таким чином, самі собі поясните, що боятися немає чого. Далі, навчитеся перевершувати свій страх. Річ у тому, що ми втрачаємо дуже багато можливостей, піддаючись цьому почуттю. Для того, щоб перемогти свій страх, перше, що потрібно зробити — не прораховувати можливі ходи. Багато людей перед якоюсь подією часто думають на кілька кроків вперед, прораховують різні варіанти. Так от, якщо більшість з цих варіантів для людини несприятливі, вона починає боятися. Значить, щоб цього не виникало, припиніть думати про майбутнє або дійте, незважаючи на свій страх перед ситуацією.
Насправді, приборкати свій страх не так вже й легко. З новим життєвим досвідом виникає все більше страхів. Коли їх накопичується дуже багато, людина може отримати невпевненість в собі, а потім і зовсім зламатися. Тому, щоб нічого не боятися, завжди сподівайтеся на краще. Постарайтеся хвалити себе за якісь досягнення, але, в той же час, не забувайте аналізувати помилки. Це допоможе вам знайти впевненість в собі і полюбити себе. Як відомо, саме таким людям найменше притаманне почуття страху.
Приймайте рішення швидко. Я не кажу, що їх потрібно приймати, не обдумавши, але затягувати з прийняттям важкого рішення зовсім не варто. Тому, зважте всі „за” і „проти” та винесіть свій вердикт. Чим швидше ви це зробите, тим краще для вас.
Кожен з нас має свої страхи. Деякі з них можуть довго не турбувати, а з декотрими ми стикаємося щодня. Як побороти страхи?

1. Визначте страхи і невпевненість. Складіть список

Перший крок до ліквідації страху – його визнання. Для себе необхідно визначити, що саме змушує боятися: невдача? Відмова? Страх виглядати безглуздо? Після того, як страх буде визначений, потрібно сісти і подумати, чому ви боїтеся. Чи страхи є логічними, чи вони є просто продуктом ваших емоцій?

2. Перестаньте „надумувати”

Звичайно, це гарна звичка — обдумати ситуацію, перед прийняттям важливого рішення. Але надто велике „думання”, насправді, віддаляє вас від конкретних дій. Якщо ви не будете діяти, ви ніколи не підете вперед.

3. Знайдіть в собі сильні сторони

Коли ви нагадаєте собі про те, що у вас гарно виходить, і про те, що вам подобається у собі, ви отримаєте більше довіри і впевненості, а отже почнете відпускати свій страх.

4. Тренуйтеся та гарно харчуйтеся.

Усі ми знаємо, що фізичні вправи і здорова дієта дуже корисні для нашого організму. Здоровий спосіб життя також може поліпшити настрій та змусить почуватися спокійніше, збалансованіше і впевненіше. А це, в свою чергу, вірний спосіб перемогти занепокоєння і невпевненість.

5. Ставте собі мету

Без плану, дуже важко заблукати та почуватися, ніби у вас в житті немає сенсу. Визначення мети може дати конкретний напрям та змусити піднятися над своїми страхами і дозволить досягти в житті того, чого ви самі бажаєте. Крім того, при досягненні поставленої мети, ви кожного разу отримаєте ще більше впевненості у собі.
Якщо ви помітили людину, яка знаходиться під вплив страху, надайте їй психологічну допомогу:
покладіть руку постраждалого собі на зап’ястя, щоб він відчув ваш спокійний пульс. Це буде для нього сигналом: „Зі мною хтось поруч, я не один”;
дихайте глибоко і рівно. Спонукайте постраждалого дихати в одному з вами ритмі (психологічне підлаштовування під спокійне дихання людини, яка надає допомогу); якщо постраждалий говорить, слухайте його, виявляйте зацікавленість, розуміння, співчуття;
зробіть постраждалому легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла, якщо це в даній ситуації доцільно.
Страх - це продукт розуму і внутрішньої боротьби. Він немає нічого спільного із навколишнім світом. Для того, щоб побороти свій страх, потрібно обов’язково знати причину. Тому, проаналізуйте ситуацію і знайдіть її вирішення. Далі, вам буде вже легше. Просто повторюйте ці кроки кожного разу, коли у вас виникає відчуття страху, і ви помітите, що в кінці-кінців страх не владний над вами. Навпаки, ви маєте владу над страхом.

Майстер виробничого навчання НКП м. Куп’янськ А.Кащей