27.10.2018

НКП інформує:

НКП інформує:

Правила безпеки при користуванні електроприладами

 

1. Перед вмиканням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних пошкоджень.
2. Електроприлад повинен бути надійно заземлений згідно з правилами установки приладу.
3. Забороняється працювати з електроприладом вологими руками.
4. Не можна залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи все вимкнено.
5. Не можна користуватися електроприладами без нагляду дорослих.
6. При виявленні або виникненні несправності в електроприладі негайно викликати електрика, що обслуговує прилад.
7. Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно.
8. Не користуватися саморобними електричними приладами.
9. Якщо в квартирі полум’я, або чути запах диму, горілої ізоляції, потрібно негайно повідомити про це дорослим.
10. Якщо вдома нікого немає, негайно телефонуйте за номером 01. Потім кличте на допомогу сусідів.
11. Ніколи не гаси електроприлади водою.

Надання першої медичної допомоги у разі ураження електричним струмом

Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості та правильності дій осіб, що надають допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Якщо неможливо відключити електричне обладнання від мережі, потрібно одразу звільнити потерпілого від струмоведучих частин, не торкаючись при цьому потерпілого.
Заходи до лікарської допомоги після звільнення потерпілого від струму залежать від того, в якому він стані. Допомогу потрібно надавати негайно, якщо можливо — на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів, потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатися до прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає нечасто і судорожно, але прослуховується пульс, потрібно негайно зробити йому штучне дихання. У разі зупинки дихання, розширенні зіниць і посинінні шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Надання допомоги зображено на рис.

Завідувач НКП м. Куп’янськ А.В.Мєтєльов

 
Правила поведінки при загрозі здійснення терористичного акту

 

I. Загальні рекомендації громадянам за діями в екстремальних ситуаціях Тероризм — це метод, з якого організована злочинна група чи прагнуть досягти проголошених нею цілей через систематичне використання насильства. Запобіжні заходи:

- не чіпайте у переповненому вагоні поїзда ( тролейбуса, автобуса) під’їзді удома чи надворі (ринку, у суспільних місцях тощо) безгоспні пакети;
- у присутності терористів не виражайте своє невдоволення;
- у випадку загрози застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, далі від вікон, засклених дверей, проходів, драбин; — якщо стався вибух
- прийміть заходи із недопущення пожежі, надайте першу медичну допомогу постраждалим;
- постарайтеся запам’ятати прикмети підозрілих, і повідомте їх співробітникам спецслужб.

II. Рекомендації за діями населення різних конкретних ситуаціях

1. Виявлення підозрілого предмета, яке може виявитися саморобним вибуховим пристроєм
а) у громадському транспорті:
б) в під’їзді свого будинку:
в) в адміністрації (установі, школі), в усіх цих випадках:
- не чіпайте, не розкривайте і пересувайте знахідку;
- зафіксуйте час виявлення знахідки;
- постарайтеся зробити, щоб люди відійшли як надалі від небезпечної знахідки;
- обов’язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи; Пам’ятаєте! Зовнішній вид предмета може приховувати його справжнє призначення. Для вибухових пристроїв використовуються звичайні сумки, пакети, пакунки, коробки, іграшки тощо.

2. Під час захоплення автобуса (тролейбуса,) терористами.
- якщо ви опинилися у захопленому терористами автобусі (тролейбусі) – намагайтеся не звернути на себе увагу;
- огляньте салон, відзначте місця можливого укриття у разі стрільби;
- зніміть ювелірні прикраси, не дивіться прямо в очі терористам, не відчиняйте сумки без їх дозволу;
- не реагуйте на їх провокаційну чи зухвалу поведінку;
- якщо спецслужби розпочнуть спробу штурму — лягайте на підлогу і залишайтеся так до кінця штурму.

3. Захоплення заручників Якщо ви опинилися у заручниках:
- уникайте дій, які можуть спровокувати нападаючих до застосування зброї;
- не дивіться прямо в очі злочинцям, не поводьтеся визиваючи;
- виконуйте вимоги злочинців, не заперечуйте їм, уникайте істерики і паніки; ? як щось потрібно зробити — запитайте дозволу (сісти, стати);
- коли ви поранені, постарайтеся знаходитись на місці, цим відвернете додаткові затрати крові. В момент Вашого звільнення:
- лежіть на підлозі обличчям до низу, голову закрийте руками і не рухайтеся;
- тримайтеся, наскільки можна, подалі від отворів дверей, вікон;
- в жодному разі не рухайтесь назустріч працівникам спецслужб, оскільки Вас можуть прийняти за злочинців.

4. Якщо інформація про початок евакуації застала Вас у квартирі:
- візьміть документи, гроші, продукти харчування із розрахунку на 2-3 доби;
- відключить електрику, газ, воду, погасіть в печі (каміні) вогонь;
- надайте допомогу у евакуації літнім та тяжкохворим людям; — закрийте вхідні двері замком;
- негайно прибудьте на місце збору, що було доведено у оголошенні.

ІІІ. Поведінка у натовпі

- Під час масових заворушень намагайтесь обійти натовп.
- Якщо Ви потрапили в натовп, дозвольте йому нести Вас у напрямку від центру до краю натовпу, намагаючись поступово вибратися з нього.
- Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки в сторони, щоб грудна клітка не була здавлена.
- Намагайтесь знаходитись подалі від високих та товстих людей, чи тих, які мають громіздкі предмети чи великі сумки. — Намагайтесь втримати рівновагу щоб не впасти.
- Не тримайте руки в кишенях.
- Рухаючись, піднімайте ноги якнайвище, ставте ногу на повну стопу, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки.
- Якщо тиснява прийняла загрозливий характер, негайно, не роздумуючи, звільніться від будь-якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені чи шарфа.
- Якщо у вас щось випало, у жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти.
- Якщо встати не вдається, згорніться клубком, захистіть голову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю.
- Потрапивши у переповнене людьми приміщення, заздалегідь визначте, які місця при виникненні екстремальної ситуації найнебезпечніші, зверніть увагу на запасні та аварійні виходи, сплануйте шлях до них.
- Легше всього сховатись від юрби у кутках залу або поблизу стін, але складніше звідти добиратися до виходу.
- При виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність тверезо оцінювати ситуацію.

Майстер виробничого навчання НКП м. Куп’янськ А.Кащей

 
Апатія. Що робити, якщо нічого не хочеться?

 

Багатьом людям знайомий стан умовного комфорту, коли начебто все є, коли лежиш на дивані, бездумно клацаєш канали, ходиш на роботу, тобто живеш як усі, але при цьому твоїм постійним супутником є невдоволення життям, оточенням, начальством і далі за списком. Це дуже підступний стан, коли думаєш. що начебто все добре і все влаштовує, і нічого не треба робити, і все непогано саме по собі склалося. Проте проблема в тому, що ніщо не стоїть на місці і якщо ви не виходе із „зони комфорту” самі, щоб розвиватися і перейти на нову більш високу ступінь успіху, то рано чи пізно деградуєте і котитеся вниз.
У чому ж причини того, що людина не хоче вмиватися, розчісуватися, спілкуватися з друзями? Чому вона відчуває себе млявою, знесиленою і втомленою? Рушійною силою повноцінної активності є емоції. Саме вони спонукають прокидатися, з радістю зустрічати новий день, вкладати душу в роботу. Ми насолоджуємося ранковою кавою, спілкуванням з колегами, радіємо смачному обіду і вечірнім зустрічам з друзями. Проте особливість людського організму така, що іноді йому потрібно перепочити: він не може завжди перебувати у емоційному стані. Тому приходить стан апатії, який дає час перепочити та набратися сил.
Апатія – симптом, який виражається у відчуженості, байдужості до подій навколо, а також у відсутності прагнення що-небудь робити. Частіше за все вона виникає після стресових ситуацій, як захисний механізм психіки, який не дає зламатися від нервового перенапруження.
У деяких людей апатія – риса характеру, яка виражається в низькій активності, як соціальної, так і професійної. Такі люди зазвичай не сильно просуваються кар’єрними східцями і мало бачать у житті.
Взагалі дане захворювання – нормальне явище (правда, небажане), викликане збитим ритмом життя. До нього приводять недосипання, виснажлива робота, психологічна напруга, нервові стреси, фізичні навантаження і все те, що вибиває зі звичної колії. Повна апатія – це як прохання організму про допомогу, сигнал про те, що він потребує перепочинку та відновлення. Якщо ця „хвороба” затягується, то це говорить про те, що людина сама не може впоратися з нею і потребує допомоги кваліфікованого фахівця.
Для того, щоб взяти себе в руки і врятуватися від цієї недуги, необхідно лише трохи попрацювати над собою.

Пропонуємо декілька правил для зникнення апатії:

1.Звичний розклад дня — ламаємо його.
Зробіть для себе щось нове. Щось таке чого ви не робили ніколи раніше, або те, що ви завжди робите ввечері. Для кожного це може бути щось своє. Наприклад зробить зарядку або поснідайте борщем. Подумайте, чого б вам хотілося, але на це ніколи не було чи не вистачало часу.

2. Наша пісня гарна нова… починаємо з кінця.
Це може перетворити будь-який рутинний проект в щось цікаве і веселе. Особливо добре ця техніка працює з роботою, яка має бути написана. Скомпонувати кінець і початок буде на багато легше ніж думати думу над тим, як же все таки його почати. І ще один позитивний момент: практично зникає страх початку роботи.

3.Змінюємо середовище.
Перейдіть у іншу кімнату, оточіть себе новими предметами, чимось незвичним. Наприклад можна запалити свічку. У школі цим постійно користуються міняючи класи для уроків, а також різних вчителів на предмети. Це додає ентузіазму.

4. Гумор.
Мабуть, вже всі чули про цілющу силу гумору та посмішки і це можна використати в роботі. Коли відчуваєте, що в голові зовсім пусто, а рівень концентрації вперто не хоче підніматися з позначки нуль чи, навіть, мінус один — відволічіться не на довго, згадайте щось справді смішне, або знайдіть для себе щось таке, що вас точно розвеселить.

5. Прогулянка.
Якщо всі попередні методи не допомогли, не засмучуйтесь, виходьте на прогулянку або на пробіжку. Вона може бути не довга, але свіже повітря точно зробить своє діло!

6. Відпочинок.
Якщо ви випробували все, а світло в кінці тунелю так і не з’явилося. І працювати все дедалі важче, хочу поставити вам одне питання: „А коли ви відпочивали останнього разу?”. Можливо відповідь простіша ніж здається і потрібно дати собі час, щоб розслабитись? Часто це допомагає краще всіх методик.

Загалом, зробіть хоч що-небудь: підіть вчитися, захопіться чимось новим, влаштуйтеся на нову роботу. Головне, щоб була змога відповісти на питання, навіщо вам це потрібно. Дійте. Користуйтеся своїми мріями і цілями. Дійте вже: не чекайте до завтра, понеділка або першого числа. Змінюйте життя вже зараз!

Майстер виробничого навчання НКП м.Куп’янськ О.Ковшар