02.02.2019

Салтівська ОДПІ повідомляє:

Салтівська ОДПІ повідомляє:

 

Державна фіскальна служба

 

 

 

 

 

 

Іноземний дохід обов’язково відображається у податковій декларації про майновий стан і доходи

В Україні триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році. У Салтівському управлінні Головного управління ДФС у Харківській області нагадують, що серед тих, кого у фіскальній службі чекають насамперед – громадяни, котрі отримували будь-які доходи за кордоном. Такі іноземні доходи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18% та  військовим збором за ставкою 1,5%.
Відтак, платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити нараховані ПДФО та військовий збір з таких доходів.
Разом із тим, якщо між Україною та країною, в якій знаходилось джерело виплати, існує міжнародний договір, згода на обов’язковість дотримання якого надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для цього платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, підтверджуючі документи (довідку) про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Вимоги щодо оформлення такого документу визначено статтею 13 Податкового кодексу України.
Додамо, що у випадку відсутності у платника податку підтверджуючих документів, сума податку обраховується із загальної суми отриманих доходів.

Новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає квартальну податкову декларацію

Новостворена фізична особа–підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає квартальну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 177.5.2. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.
Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу, подається платниками податків на доходи фізичних осіб — підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 104.00)

Декларування доходів: в дію введено нові коди бюджетної класифікації ПДФО та військового збору

Салтівське управлінні Головного управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у випадках, передбачених розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено п. 179.1 ст. 179 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Отже, з метою належного ведення обліку ПДФО та військового збору, ДФС України наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено вдію нові коди бюджетної класифікації:
11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Таким чином, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, то у таком у випадку платник ПДФО сплачує:
- ПДФО по коду платежу 11010500 – «податок на доходи фізичних оіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
- військовий збір по коду платежу 11011001 – «військовий збір що сплачується за результатами декларування».
У разі, якщо фізична особа, яка відповідно до розділу ІV ПКУ зобов’язана сплатити ПДФО, але звільнена від подання річної декларації, при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо, сплачує:
- ПДФО по коду платежу 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
- військовий збір по коду платежу 11011000 – «військовий збір».

До уваги платників: при сплаті податків і зборів необхідно правильно заповнювати документи на переказ

Салтівське управлінні Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами.
Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
- поле № 1:
· друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
- поле № 2:
· друкується розділовий знак «;» ;
· друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
- поле № 3:
· друкується розділовий знак «;» ;
· друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
- поле № 4:
· друкується розділовий знак «;» ;
· друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС України (далі – територіальні органи ДФС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
- поле № 5:
· друкується розділовий знак «;» ;
· друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
- поле № 6:
· друкується розділовий знак «;»;
· друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
- поле № 7:
·друкується розділовий знак «;».
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України  (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.
У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.

Новації 2019 року у справлянні рентної плати і екологічного податку

Салтівське управлінні Головного управління ДФС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) були внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зміни, зокрема, щодо ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Так, з 01.01.2019 не оподатковують рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року (новий п. п. 252.4.9 п. 252.4  ст. 252 ПКУ).
Крім того, зросли ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Це стосується видобутку нафти з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, – підвищення ставки з 29 % до 31 %, з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 14 % до 16 %.
При цьому рентну плату за видобуток конденсату зменшено: для покладів на глибині до 5000 м – з 45 % до 31 %, а з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 21 % до 16 %.
Також протягом усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 (п. 252.20 ст. 252 ПКУ).
З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку (далі – податок), зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – Викиди двоокису вуглецю).
Також розділ VІІІ ПКУ змінено Законом № 2628 як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за Викиди двоокису вуглецю, так і ставок Податку.
З 01 січня 2019 року ставку Податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.
Нагауємо, що платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
? 45 відсотків Податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім Податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);
?55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:
- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;
- обласних бюджетів – 30 відсотків;
- бюджетів міст, м. Києва – 55 відсотків.
Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі.

Єдиний соціальний внесок: новації 2019 року

Салтівське управлінні Головного управління ДФС у Харківській області інформує, що враховуючи визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році — 4173 грн, щомісячна мінімальна сума єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців незалежно від обраної системи оподаткування (загальна чи спрощена) з 1 січня становитиме 918,06 грн (4173 грн х 22 %). Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску дорівнює 15 мінімальним заробітним платам, тобто, у 2019 році вона становить 62595,0 грн (4173,0 х 15), а максимальний страховий внесок — 13770,9 гривень.
Звіт по ЄСВ (додаток 5) подається ФОП за звітний період 2018 року до 9 лютого 2019 року відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Сплатити ЄСВ за 4 квартал минулого року фізичній особі — підприємцю необхідно до 20 січня 2019 року.
Вкотре нагадуємо, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Поряд з цим, підприємці (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мають право ЄСВ не сплачувати.

Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель

Звертаємо увагу, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків (п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:
1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім земель сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік– 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Окрім того, з 1 січня 2019 року набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 №552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення».
Розмір нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь, згідно з положеннями Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про оцінку земель», підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Більш детальна інформація щодо визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель викладена у листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 №22-28-0.22-125/2-19.

До уваги платників податку на прибуток
Аналіз змін до Податкової декларації з податку на прибуток

Наказом МФУ від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (набув чинності 14.12.2018 р.), внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897.
Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік рекомендовано подавати за оновленою формою (з урахуванням змін, внесених наказом №842).
Наказом №842 внесено зміни до основної частини декларації:
- рядок 5 заголовної частини декларації та рядки «Код за ЄДРПОУ 1″ у додатках до декларації замінено на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта 1″;
- рядок 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено категорією «платник єдиного податку» (для платників єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України).
Також оновлені редакції додатків до декларації:
- додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації.
У зв’язку із включенням п. 15 до підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу, показники рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми податку на прибуток, доповнено рядком 16.5. Відповідно показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5).
У рядку 16.5 відображається зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТЗЕД, визначених у п. 15 підр. 4 розд. XX Кодексу.
До рядка 16.3 додатка ЗП внесено редакційні зміни (тепер зазначається показник рядка 16.4.2 додатка до декларації попереднього звітного (податкового) року, тобто сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів у минулих періодах не врахована у зменшення податку за попередній звітний (податковий) рік).
- додаток ПН до рядка 23 ПН декларації.
З урахуванням змін, внесених Законом України від 07.09.2017 № 2146, до пп. 141.4.10 ст. 141 Кодексу, показник рядка 22 таблиці 1 додатка поширено на інші доходи за державними цінними паперами.
- додаток РІ до рядка 03 РІ декларації (розділ «Резерви банків та небанківських фінансових установ» оновлено новими різницями).
- розділ «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій оновлено різницями:
на які збільшується фінансовий результат до оподаткування:
рядок 3.1.6.1 – сума 30% вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб — нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 Кодексу (пп. 140.5.4 ст. 140 Кодексу);
рядок 3.1.6.2 – сума 30% вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.1 «г») ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (пп. 140.5.4 ст. 140 Кодексу);
рядок 3.1.7 – розмір різниці між вартістю придбання товарів, робіт, послуг, та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (пп. 140.5.4 ст. 140 Кодексу);
рядок 3.1.10.1 – сума повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, якщо така компенсація відповідно до Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи — платника податку на доходи фізичних осіб (пп. 140.5.10 ст. 140 Кодексу);
рядок 3.1.13 – сума витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.5.13 ст. 140 Кодексу);
рядок 3.1.14 – сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями на дату такого перерахування у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.14 ст. 140 Кодексу);
на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування:
рядок 3.2.5 – сума субсидій, отриманих платником податку — суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.4.4 ст. 140 Кодексу).
- розділ «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX Кодексу» оновлено різницями:
які збільшують фінансовий результат до оподаткування:
рядок 4.1.18 – сума доходу, отриманого від реалізації газу (метану) вугільних родовищ, на який було зменшено фінансовий результат до оподаткування відповідно до абз. 2 п. 16 підр. 4 розд. XX Кодексу, за результатами податкового року, що настає за податковим періодом застосування пільги – у разі відсутності цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (п. 16 підр. 4 розд. XX Кодексу);
рядок 4.1.19 – від’ємна різниця (яка буде відображена через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами, .розрахованим станом на початок 2018 р. відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, що застосовуватимуться з 2018 р., та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, які застосовувалися станом на кінець 2017 р. (п. 49 підр. 4 розд.XX Кодексу);
які зменшують фінансовий результат до оподаткування:
рядок 4.2.17 – сума доходу, отриманого від операцій з газом (метаном) вугільних родовищ (реалізація, переробка, спалювання) та/або похідною сировиною газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряною сумішшю із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання (п. 16 підр. 4 розд. XX Кодексу);
Зазначений порядок роз’яснений листом ДФС України від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17.

До уваги платників акцизного податку – реалізаторів пального!

Салтівське управлінні Головного управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» у підрозділ 5 «Особливості застосування ставок акцизного податку та екологічного податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України додано новий п. 22, відповідно до якого платники акцизного податку (далі – податок) зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Обов’язкові реквізити які повинна містити податкова декларація, щоб не отримати відмову у її прийнятті

Салтівське управлінні Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що пунктом 48.2 статті 48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі — ПКУ) визначено, що обов’язкові реквізити — це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Вичерпний перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація визначено пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ.
Якщо платником податку у податковій декларації не заповнений хоча б один із обов’язкових реквізитів, то така декларація не вважається податковою (пункт 48.7 статті 48 ПКУ).
Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у терміни, визначені підпунктами 49.11.1 та 49.11.2 пункту 49.11 статті 49 ПКУ.
У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право (пункт 49.12 статті 49 ПКУ):
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 ПКУ.
Платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (пункт 49.16 статті 49 ПКУ), незалежно від наявності відмови у прийнятті.

Увага! Оновлено ознаки доходів у ф. №1ДФ

В Салтівському управлінні Головного управління ДФС у Харківській області звертають увагу, що наказом МФУ від 31.10.2018 № 863 затверджено зміни у додаток до «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 №4, які набрали чинності з 01 січня 2019 року.
Оновлення Довідника ознак доходів обумовлено змінами протягом 2017-2018 років до ст. 165 Податкового кодексу України, що визначає доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, змінено текст до ознаки доходу: 127, 113, 114, 143, 145, 149, 156, 160, 183.
Передбачено нові ознаки доходів 186 – 194:
186 — дохід, що нараховується як сума не нарахованих процентів за користування кредитом,
187 — сума благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції;
188 — дохід, отриманий благодійниками — фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції, для надання благодійної допомоги,
189 — дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням,
190 — сума благодійної допомоги, яка виплачена міжнародними благодійними організаціями на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція,
191 — сума коштів, яка надається платнику податку міжнародною фінансовою організацією у зв’язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження,
193 — дохід у вигляді суми, прощеної кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити),
194- інші доходи, які згідно з Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Крім, того внесено зміни у таблицю з ознаками податкової соціальної пільги.
При цьому, форма № 1ДФ та Порядок її заповнення та подання не змінилися.

Пеня при несвоєчасній сплаті єдиного податку підприємцями першої – третьої групи

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається:
- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – зокрема, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного, зокрема, п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), зокрема, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Таким чином, при несвоєчасній сплаті єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.

Якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено», які дії платника

Для усунення даної помилки необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД ДФС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
За більш детальною інформацією можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі ДФС (категорія 401.01).

Старший державний інспектор сектору організаційного забезпечення
Галина Зинківська